Медійники Черкащини та представники Національної ради та телебачення України взяли участь в обговоренні результатів дослідження «Регіональна журналістика України у розбудові толерантного інформаційного простору».

Говорили про те, які професійні наслідки спричинила війна для журналістів локальних медіа, про наявність публічного діалогу щодо вразливих груп населення в громадах, про необхідність інформації щодо толерантного висвітлення чутливих тем вразливих груп, про проблеми вразливих груп, які змінилися в ході війни, про гендерну політику в редакціях тощо.

Захід відбувся 26 квітня в межах проекту «Розбудова толерантного інформаційного простору регіональними медіа», реалізованого Вінницьким прес-клубом.

Координаторка проекту по Черкаській області Інна Хімічук зазначила, що дослідження базується на соціологічному опитуванні представників регіональної журналістики України у форматі он-лайн анкетування через google-форму. Загалом отримано 591 анкету з 24 областей (від 20 до 30 осіб респондентів з однієї області).

Проаналізували отримані дані соціологи ГО «Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу».

Обговорюючи результати дослідження, черкаські медійники підтвердили, що наразі величезним викликом для регіональних медіа Черкащини є економічні та фінансові проблеми. Особливо це стосується друкованих медіа, оскільки значну частину видатків складають витрати друкарні та витрати на послуги АТ «Укрпошта», які постійно зростають. Газетярі зауважили, що «Укрпошта», користуючись своїм монопольним становищем щодо передплати та розповсюдження друкованої періодики, загнала редакційні колективи у глухий кут. Держава ж не втручається у регулювання цих процесів, а відтак локальні медіа навіть під час війни залишилися сам-на-сам зі своїми проблемами. Як результат, протягом двох років війни у Черкаській області закрилося або призупинили діяльність на невизначений термін 8 газет та 4 радіостанції. А значна частина із тих, що залишилися, знаходяться на межі виживання. За таких обставин чимало громад залишилося взагалі без місцевих медіа.

Також медійники відзначили що після початку повномасштабної війни проявилися й інші негативні професійні наслідки для їхньої роботи. Цифри, що зазначені у дослідженні щодо збільшення навантаження (58%), зростання небезпек під час роботи (41%), закриття медіа (40%) та скорочення колективу (пішли до лав ЗСУ/ТрО/виїхали) – 37%, значною мірою стосуються і Черкащини, яка є відносно мирною територією. Так, в ході обговорення учасники заходу навели приклади редакцій геперлокальних медіа, творчі колективи яких складаються із 2 осіб. При цьому, на плечі цих журналістів нерідко лягає ще й навантаження від непритаманних їм функцій макетувальника чи диктора, а інколи і прибиральниці.

Окремо учасники та учасниці заходу обговорили питання щодо залучення регіональних медіа до публічного діалогу у громадах. Особливо це стосується питань розробки тих чи інших документів стосовно вразливих груп населення. Скажімо, наразі в управліннях соціального захисту на місцях починають напрацьовувати алгоритм дій щодо спілкування із військовослужбовцями при наданні їм відповідних послуг. Представники черкаських медіа зауважили, що могли б допомогти у таких питаннях, оскільки самі проходять навчання  щодо висвітлення чутливих тем, часто спілкуються із військовими та їхніми сім’ями, а відтак знають їхні проблеми та болючі точки. Більше того, чимало журналістів самі воювали на передовій і не з чужих слів знають проблематику. Подібні алгоритми спілкування із бійцями та надання якісно та вчасно послуг повинні б були розробити і інші установи у громадах. Натомість в окремих організаціях спостерігається байдужість до цих важливих тем, до толерантного ставлення до військових, внутрішньо переміщених осіб та інших.

Обговоривши дослідження «Регіональна журналістика України у розбудові толерантного інформаційного простору», представники черкаських медіа схвально поставилися до пропозиції щодо створення Коаліції за умови, що це буде реальна, працююча, постійно діюча організація, яка матиме відповідну платформу для спілкування між регіональними медіа.

Медійники очікують, що саме завдяки Коаліції вони зможуть налагодити робочі контакти із колегами з інших областей, за необхідності отримувати консультацію від вузькопрофільних експертів з інших регіонів для підготовки журналістських матеріалів, зокрема і з питань толерантного висвітлення тем стосовно вразливих груп населення, гендерної нерівності та насильства.

Журналісти також пропонують на платформі коаліції проводити необхідні навчання за попередньо обраними темами, конкурси журналістських робіт тощо.

Окрім цього, є думка, що Коаліція має брати активну участь у захисті членів Коаліції, консультуванні журналістів щодо відповідності роботи медіаресурсу нормам нового законодавства «Про медіа».