Жителі Монастирища та району цікавляться долею колишнього санаторію «Юність». Газета “Ділова пропозиція” відслідкувала історію цієї установи та дізналася, яка ситуація в санаторії нині.

Старше покоління пам’ятає, що цей заклад будувався всім районом: колгоспи та державні підприємства не тільки виділяли робітників, а й вкладали чималі кошти. Замовником виступало місцеве сільгосппідприємство ім.Карла Маркса. Ініціатором та організатором будівництва був райком партії та його перший секретар Борис Капустянський.

Після введення в експлуатацію 1985 року в міжколгоспному санаторії-профілакторії влітку працював піонерський табір, в інші пори року – відпочивали колгоспники та робітники радгоспів. Відпочивали за символічну плату: все на себе брала профспілка.

На початку 90-х оздоровлення дорослих було припинено, але керівництво району та санаторію знайшли достойній вихід: в санаторії, який почав називатися дитячим оздоровчо-лікувальним центром (ДОЛЦ) «Юність», відпочивали, лікувалися та навчалися діти з Тальнівського, Катеринопільського, Звенигородського та інших районів області, що належали до категорії дітей, які потребують особливої соціальної уваги та підтримки.

Влітку продовжували оздоровлюватися в таборі діти монастирищенського  району. Після введення процедури тендерного визначення місця відпочинку дітей-«чорнобильців» переможцями, безумовно, почали ставати відомі санаторії, які розташовані у курортних зонах.

Для ДОЛЦ «Юність» настали важкі часи. Щоб зберегти установу, тодішній голова районної ради Олександр Бойко звертається до суду щодо визнання «Юності» спільною власністю територіальних громад району. Суд задовольнив позов частково, тому що приблизно 35% майна відійшло до державної власності за вкладені кошти в будівництво державними підприємствами.

Тоді було створене ТОВ «Юність», на базі якого почав діяти спортивний ліцей-інтернат, один з небагатьох в Україні. Був якісно відремонтований навчальний корпус, їдальня. В третині спального корпусу замінено електропроводку, системи водопостачання та каналізації.

З керівництвом Уманського університету було досягнуто домовленостей про відкриття на базі «Юності» філії факультету фізичного виховання. Влітку в «Юності» продовжував працювати оздоровчий табір.

Проте, зміна влади в 2010 році змінила ситуацію в районі в цілому та в санаторії зокрема. Спортивний ліцей-інтернат був ліквідований, більше того, взимку була повністю розморожена система опалення, водонапірна башта, розграбована котельня, обвалився дах на навчальному корпусі і т. д. Грабіж приміщень, що розміщені в відкритому полі, продовжувався.

Міський голова Олександр Тищенко бажаючи зберегти приміщення, звернувся до районної ради з проханням передати ТОВ «Юність» в комунальну власність міста. За підтримки Миколи Трохимчука та інших депутатів районної ради майже 66% майна «Юності» переходять в міську комунальну власність.

Після передачі в 2012 році «Юності» місту, міська рада утримує охорону, збудувала дах на навчальному корпусі, відремонтувала їдальню, відновила систему водопостачання, зробивши свердловину, утримує територію. Тут збудовано тренувальний майданчик для підготовки юнаків до служби в армії, майданчик для гри в пляжний волейбол.

Вже 3 роки поспіль влітку в «Юності» знову чути дитячі голоси – тут проходять виїзні навчально-тренувальні збори вихованців секції «Тхеквондо». Організація облаштування табору проходила за підтримки міського голови Олександра Тищенка. Після завершення реконструкції спорткомплексу, планується ремонт спального корпусу «Юності» та відновлення оздоровлення дітей.