4 листопада в Черкасах фахівці Центру політико-правових реформ при участі експертів Громадської мережі публічного права та адміністрації UPLAN за підтримки посольства Великої Британії в Україні провели обговорення альтернативного до урядового проекту вдосконалення субрегіонального рівня в нашій державі, що в грудні буде скерований до Мінрегіону. Про це пише Черкаський край. Це вже фінальні діалоги експертів із громадами. Розробка і прийняття проекту Закону щодо адміністративно-територіального устрою запланована на четвертий квартал цього-перший квартал наступного року.

Район, повіт чи округ
Із 2014 року в Україні відбувається децентралізація відповідно до концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.
Впродовж п’яти років основ­на увага була зосереджена на створенні спроможних громад, щоб передати їм значну частину адміністративних та інших послуг, за які зараз відповідає районний рівень. Процес утворення об’єднаних територіальних громад наближається до завершення і, відповідно до концепції, мають бути ліквідовані райони та створений єдиний наскрізний поділ на нову адміністративно-територіальну одиницю субрегіонального рівня.
Як їх називати, сперечаються прихильники трьох варіантів. До цього йшлося про збереження назви «район» чи відповідно до історичних традицій «повіт». А тепер, як зазначив голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко, нова влада — «слуги народу», запропонували ще один варіант — «округ».

— Я не зовсім розумію, в чому тут логіка, — дивується експерт, — тому що це слово використовується не як власна назва якогось рівня поділу, а просто як родове поняття будь-якої територіальної частини. Ми використовуємо це слово у словосполученнях госпітальний округ, військовий округ, виборчий округ, освітній округ, прокурорський округ. На мій погляд, якщо назвуть адміністративно-територіальну одиницю субрегіонального рівня також округ, то виникне плутанина. Але з розмов із народними депутатами, членами профільного комітету виникло розуміння: у них є тверде переконання назвати саме округ, а не інакше.

Районних рад не буде
На брифінгу з питань нового районного поділу області Ігор Коліушко назвав специфікою нинішнього етапу те, що й досі не визначена правова рамка, чим буде повіт (район, округ):

— Поки законодавство не прийняте, є складність із тим, яким буде поділ, — зазначив Ігор Борисович. — Але основ­ні параметри вже відомі. Відповідно до концепції та декларованих рішень нової влади, на повітовому рівні швидше за все не буде органу самоврядування, тобто повітових рад. Усе те, що робилося на районному рівні, має перейти на рівень громади, наблизитися до людей. А на повітовому рівні має реалізовуватися лише компетенція органів виконавчої влади, які будуть двох типів. Перший — це префект із префектурою, що допомагатиме йому реалізовувати повноваження. Завдання префектури — представляти уряд на цій території та наглядати за законністю актів органів місцевого самоврядування, не допускати беззаконня і порушення прав людини. Другий — це територіальні підрозділи, представництва центральних органів влади, зокрема, поліції, податкової, багатьох інспекцій, через які центральна влада реалізовуватиме свої повноваження.

Мінрегіон — 4, експерти — 5
Міністерство розвитку громад та територій пропонує в рамках територіально-адміністративної реформи утворити на Черкащині чотири повіти або райони: укрупнений Черкаський, Уманський, Звенигородський та Золотоніський.

Ігор Коліушко запропонував і фахово обґрунтував проект, що передбачає поділ області на п’ять повітів: Черкаський, Уманський, Звенигородський, Золотоніський та Смілянський.

За словами Ігоря Борисовича, це найбільш оптимальний варіант із точки зору територіальної доступності. Поділ на п’ять повітів у цілому підпадає під визначені критерії: у повіті має бути не менше 150 тисяч і не більше 800 тисяч жителів. Щоправда, при такому поділі до визначених розмірів «не дотягував» би лівобережний Золотоніський повіт. Через це відбувається дискусія, чи варто зарахувати Канівський район до Золотоніського повіту (інший варіант — приєднати його до Черкаського або розділити між Золотоніським і Черкаським). Чигиринський район може відійти до Черкаського повіту.

Доля громад залишається відкритою
Як зазначила регіональний консультант із юридичних питань Асоціації міст України в Черкаській області Олена Кулик, минулий рік був найбільш потужним у створенні об’єднаних територіальних громад на Черкащині, ряд ОТГ утворилося навіть поза межами перспективного плану. Зараз на Черкащині створено 57 ОТГ (за даними ОДА — вже 59. — Ред.), проте досі немає об’єднаних громад у Христинівському й Монастирищенському районах, які планують створити одну ОТГ на весь район.

— Кожна громада воліє залишитися самостійною й не входити до складу того чи іншого району, — висловила думку керівників і населення ОТГ Олена Кулик. — Прочитавши методику, вони зрозуміли: доля цих громад залишається відкритою й вони мають перейти до складу частини адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня.

— Об’єднані тергромади мають бути спроможні самі заробляти на свої потреби. А коли ми говоримо про повітовий рівень, то це будуть органи не самоврядування, а виконавчої влади (префектури), які з бюджету отримуватимуть кошти. Префект має забезпечувати в повіті законність, переглядати акти громад, чи все відповідає законодавству. Водночас префектури повинні мати спроможність працювати, керувати, мати кадровий потенціал. Я думаю, на сьогодні немає перешкод щодо утворення Смілянського повіту. Для Сміли це було б стимулом до розвитку — це місто відоме, і туди можуть піти інвестиції, — аргументував свою позицію Ігор Коліушко.

Як наголосила регіональний координатор проекту Маргарита Трипольська, дискусії щодо майбутнього адміністративно-територіального українських областей усе ще тривають. Важливим критерієм утворення майбутніх субрегіональних адміністративно-територіальних одиниць є 60-кілометрова доступність від центру (головного міста) повіту/округу/району.

Ігор Коліушко відповів на поширене запитання, навіщо потрібне реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади.

— Потрібно, з одного боку, наблизити державні послуги до громадян, а з іншого — зменшити той бюрократичний апарат, який нині діє в районах, —наголосив експерт.

На даному етапі, запевнили організатори дискусії, про зміну меж областей не йдеться.
Обласні ради працюватимуть як і дотепер. Проте районні ради — лише до чергових місцевих виборів.

Як це було
Черкаська область, утворена 7 січня 1954 року, вже має досвід удосконалення адмінустрою. Спочатку до неї ввійшли три міста обласного підпорядкування (Черкаси, Сміла, Умань) і 30 районів Київської, Полтавської, Кіровоградської і Вінницької областей. При цьому розформували Мокрокалигірський район, територія якого увійшла до Катеринопільського і Шполянського районів, і створили новий Шрамківський.

4 січня 1957 року скасували Ротмістрівський район. У листопаді 1959 ліквідували Бабанський, Буцький, Златопільський, Іркліївський, Ладиженський, Вільшанський і Шрамківський райони. Населені пункти Бабанського й Ладижинського районів перейшли до Уманського району.

У грудні 1962 року після укрупнення залишилось десять районів та зникли як адмінцентри 11 районів: Гельмязівський, Городищенський, Кам’янський, Канівський, Катерінопільський, Лисянський, Маньківський, Монастирищенський, Тальнівський, Черкаський, Чорнобаївській райони. Населені пункти Тальнівського району відійшли до Уманського.

4 січня 1965 року відновили Канівський, Лисянський, Маньківський, Тальнівський, Черкаський, Чорнобаївський райони.

8 грудня 1966 сформували Городищенський, Кам’янський, Катеринопільський, Монастирищенський райони та надали статус міст обласного підпорядкування містам Ватутіне, Золотоноша і Канів.

Відповідно до адміністративно-територіального поділу нині область складається з 20 районів, шести міст обласного підпорядкування (Черкаси, Ватутіне, Золотоноша, Канів, Сміла, Умань), десяти селищ районного, 15 селищ міського типу, 826 сільських населених пунктів.

Тетяна КАЛИНОВСЬКА

Від admin

Коментарі закриті.