З метою підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості Черкаської області заплановано для будівництва 23 лікарські амбулаторії, з них 12 – амбулаторії монопрактики та 11 – медичні заклади групової практики.
На якій стадії нині будівництво амбулаторій загальної практики-сімейної медицини,

які впроваджуються у рамках реалізації програми про доступну сільську медицину, яка забезпеченість нових амбулаторій медичним персоналом, яким чином залучаються лікарі до роботи у сільській місцевості? Про це Економіка сьогодення дізналася у головного  позаштатного  спеціаліста  з  питань  організації  первинної медико-санітарної допомоги   управління  охорони  здоров’я  Черкаської облдержадміністрації Таміли Крикливої:

“У 16 населених пунктах області вже повноцінно стартували роботи з будівництва амбулаторій загальної практики сімейної медицини. Держава фінансує 90% вартості будівництва, комплектуючи об’єкти сучасним обладнанням та транспортом. Нині вже оголошений тендер на закупівлю авто для всіх амбулаторій. Водночас на місцях мають забезпечити десятивідсоткове співфінансування. Власним коштом на місцях повинні підвести необхідні комунікації, облаштувати території. Лікарські амбулаторії будуть забезпечені новим обладнанням, автомобілями та системою телемедицини.

Загалом же будівництво амбулаторій стало можливим завдяки субвенції з державного місцевим бюджетам на розвиток системи охорони здоровʼя в сільській місцевості. Це – майже 250 млн грн. Зокрема, на будівництво амбулаторій передбачили 136,5 млн грн, 11,5 млн грн – на придбання службового автотранспорту для медиків”, – сказала фахівець.

Вона повідомила, що лідером будівництва є Вербівка на Городищині, де вже зводять стіни. Перші ж об’єкти планують ввести в експлуатацію вже влітку. У цілому кожен із них, залежно від типу будівництва – моно- чи групової практики, вартує в середньому 6–8,3 млн грн.

“В усіх 23 лікарських амбулаторіях наявні лікарі та середній медичний персонал. Лікарі, які будуть працювати в нових амбулаторіях, укладають декларації з пацієнтами. Наразі, на жаль, у медичних закладах працюють більшість спеціалістів пенсійного та передпенсійного віку. Проблема кадрового забезпечення у медичній галузі залишається. Питома вага лікарів первинної ланки пенсійного віку становить 49,7%, медичних сестер – 15,4%. Кількість амбулаторій – відокремлених структурних підрозділів, у яких відсутні лікарі становить 31”, – сказала Таміла Криклива.

Серед причин, які впливають на ситуацію із забезпеченням медичними кадрами сільської місцевості, на думку спеціаліста, є  важкі умови праці, оскільки не все медичне обладнання модернізоване, відсутня необхідна інфраструктура.

“Молоді фахівці не зацікавлені, щоб працевлаштовуватися у сільських амбулаторіях, бо тут немає таких перспектив, як у місті. У селах проживають переважно люди похилого віку, тому доводиться їздити до пацієнтів додому. Іноді немає можливості до них добратися навіть на автомобілі, оскільки дорожнє покриття потребує ремонту.

Наразі вирішуємо питання з доукомплектуванням лікарями. Щоб залучити кваліфікованих лікарів на роботу у сільську місцевість, працівники закладів первинної медичної допомоги створюють належні соціально-побутові умови у сільській амбулаторії, забезпечують амбулаторії якісною матеріально-технічною базою, запроваджують комп’ютеризацію, розповіла Таміла Криклива.

Вона також повідомила, що заклади первинної медичної допомоги систематично інформують фахівців про наявність вакансій: надсилають відповідні листи до вищих навчальних медичних закладів, центрів зайнятості. Регулярно оприлюднюють інформацію на офіційних сайтах установ та на сторінках у Фейсбуці. Працівники ПМД планують забезпечити працевлаштування лікарям після закінчення інтернатури, а також за необхідності забезпечити спеціалістів власним житлом.

Від admin

Коментарі закриті.