«Наразі в Україні вже не перший тиждень обговорюється лише одна тема – тема виборів майбутнього Президента України. Так, звичайно, тема дуже важлива, і від нашого з вами вибору залежить майбутнє України та її  економічний курс. Але життя триває й надалі, і багато невирішених питань та недолугих законів, які гальмують розвиток економіки, так і лишаються невирішеними. Наразі, українці мають зрозуміти просту істину, що насамперед не важливе прізвище наступного президента, важливим є його команда та план дій. Немає команди та плану дій – лишається розраховувати на власні сили та сильне громадянське суспільство.

Я постійно в своїх статтях та промовах наголошую про те, що саме громадські організації є дієвим інструментом для налагодження діалогу між владою і громадами, саме громадськість наразі досягла вже того рівня коли вона здатна ефективно та якісно керувати державницькими процесами. Недаремно визначення громадянського суспільства трактується, як «третій сектор» суспільства паралельно з державою та бізнесом, який представляє волю та інтереси громадян.

Тож наразі на нас чекають часи внутрішньої політики і нам необхідно вкотре запастись терпінням. Так, всі ми хочемо змін на краще, нових облич та іншу країну, але є дуже багато питань на які відповідей так і не має. Зокрема, жоден з кандидатів, так і не сформулював точний план дій та як ці дії будуть реалізуватись в напрямку соціально-економічного покращення в країні на найближчі п’ять років. Питання хто, як і що буде робити залишається відкритим.

Тому, товариство, не так важливе прізвище наступного президента, як його команда та план дій. Наразі, ми всі переймаємось внутрішніми процесами, які відбуваються в країні та забуваємо про зовнішньо-економічну ситуацію. Складається враження, що влада навмисне затьмарює нам очі в період виборчого процесу, аби українці не цікавились іншими питаннями, Зокрема, за незалежною оцінкою міжнародного рейтингового агентства Fitch Ratings в цьому році очікує  уповільнення зростання ВВП до 2,6% порівняно з 3,2% у 2018 році при тому, інфляція та непомірні ціни буквально «з’їдають» всі накопичення . Тож, поки кандидати в президенти граються в свої політичні ігри «хто кращий», економіка України продовжує деградувати. Тож цілком природно, що міграційні настрої наших співвітчизників залишаються досить високими. Згідно з дослідженнями експертно-аналітичного центру міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна, приблизно кожен шостий-сьомий українець замислюється про трудову міграцію за кордон. І це є зовсім невтішним на фоні великого зовнішнього державного боргу? на обслуговування якого у 2019 році піде 4,3 млрд доларів США, а на погашення – 1,7 млрд доларів США  і близько по 2,4 млрд доларів США у 2020-2021 роках.

Відкритим лишається і питання щодо відносин з нашим північним «сусідом», який анонсував видачу паспортів на окупованій території. Що  робити з таким сценарієм подій і як йому протидіяти, що буде робити владна команда та чи буде це робити взагалі? Як надалі бути з нашими партнерами та союзниками, як віддавати борги та чи брати нові зобов’язання на себе за новими кредитами. Тобто, як бачимо запитань багато, відповідей не маємо. Але за тиждень ми маємо зробити свій вибір, але й досі ми не знаємо, хто буде вирішувати всі ці важливі питання наступні п’ять років, хто ці люди, хто в команді у кандидатів в президенти України. Гадаю, товариство, нам є над чим замислитись.

Тож, зважаючи на все вище сказане нам ще зарано розслаблятись, бо боротьба за країну триває. Нам треба максимально активізуватись та продовжувати будувати сильне громадянське суспільство, бо реально нам лишається розраховувати лиш на власні сили.

Вірю, що ми впораємо з цим завданням тому що Україна виборами не обмежується. Ми стали іншими, ми стали сильнішими, тому здатні впоратись, як з «новою», так і «старою» владою.

Громадськість здатна та готова творити новітню історію України вже сьогодні і повинна брати на себе відповідальність, бо лише за допомогою людського потенціалу можливо зміцнити «дух країни», моделювати та конструювати соціально очікуване майбутнє, а зміна влади це лише звичайний природний шлях розвитку держави».

Євгеній Глєбов, громадський діяч, директор Громадської спілки «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій.