Минулого вівторка депутати Тальнівської райради: Ігор Новицький, директор з економіки ТОВ «Урочище Журавське» та генеральний директор ТОВ «Об’єднана сільськогосподарська компанія» разом із Володимиром Синьогубом, колишнім начальником районного відділу освіти, розвезли кривоколінське борошно вищого ґатунку у сільські, міські школи та лікарню. Таку акцію провели перед офіційним відкриттям елеватора та потужного підприємства «Перший млин», яке виробляє борошно, манку найвищої якості для продажу в Україні та Європі, інформують “Вісті Черкащини“.

-Для сільських шкіл борошно із Сумської області (Кролевецький комбінат хлібопродуктів) купують по скажених цінах (15.50 за кг), у той час як у нас виробляють свої підприємці якісне та дешевше, ніж те, що привозять для районних навчальних закладів. За пропозицією Володимира Мовчана, вирішили до кінця навчального року забезпечити школи борошном, щоб кухарі могли діткам без проблем готувати смачні страви і не економити на кожному кілограмові. У залежності від кількості учнів, розрахували вагу борошна, яку привезли до закладів освіти (від 25 до 200кг), -розповідає Володимир Синьогуб.

Минулого вівторка за день об’їздили 13 навчальних закладів (Колодисте, Глибочок, Піщана, Криві Коліна, Корсунка, Павлівка Перша, Майданецьке, Зеленьків, Вишнопіль, Легедзине, Білашки, Тальянки і Тальнівська школа №3), спілкувались з директорами шкіл, кухарями, вчителями та обслуговуючим персоналом. Цього тижня кривоколінське борошно вже розвезли по інших сільських і тальнівських навчальних закладах та в лікарню.

Більшість проблем у тому, що школи, садочки, їдальні, сільради, клуби – це великі окремі приміщення, які треба опалювати, ремонтувати та забезпечувати персоналом. Це неекономно, чому б не об’єднати їх. На прикладі Колодистенської школи, де директор Валентина Сарана усе розумно прорахувала і вирішила, для того, щоб її школа вижила, треба понизити ступінь закладу та переїхати з кількох приміщень у одне. Так економитимуть кошти на опаленні, ремонтах. На перспективу, якщо колодистенські та частина глибочківських учнів захочуть змінити школу, то найближче їм їздити до Тального, як це роблять діти зі Здобутка, – говорить Ігор Новицький.

-Мене особисто вразила санаторна школа, де хороше фінансування, дітки там гарно харчуються (шість разів на день), сплять. У школі №2 проводять англійську, польську, німецьку мови, оформлений чудовий музей хліба. Директор цього закладу Тарас Солошенко, сповнений ентузіазму, тримає свою школу на високому рівні. Позитивні емоції залишились після побаченого у Кобринській школі: розмальовані куточки у англійському, французькому, українському стилях, актова зала оснащена проектором та автоматичним екраном. Очолює школу запальний, молодий директор з іскринкою в очах – Сергій Голуб. Проїхали у Мошурівську школу – велика, гарна, простора, може бути опорною, але дороги туди й до сусідньої Поташі жахливі. Романівська школа, на жаль, не має перспективи, через малу кількість учнів. Хоча приміщення там велике і добротне, всередині тепло.

От Лащова, Кобринова Гребля, Заліське, Онопріївка мають у школах малу кількість учнів (від 15 до 35). Люди бідкаються через те, що у селі немає роботи, молоді сім’ї з дітками виїжджають. Місцевий учитель нещодавно виклав у мережу Фейсбук пост із фото мальовничої Онопріївки, пропонував заселятись у пусті будинки молодим сім’ям. Але ж робочих місць у селі немає, місцеві кажуть: «Нам би сюди такого Мовчана, тоді зажили б». Наприклад у сусідній Кобриновій Греблі батьки говорять, що навіть не хочуть у селі початкових класів, адже бажають, щоб діти мали модернову школу та сучасний розвиток, – каже.

Більшість директорів сільських навчальних закладів називають максимальну перспективу шкіл на 5 років, але коли за рік у селі народились 2-3 немовлят, про перші класи на майбутнє говорити важко. А у школах, де уже зараз не вистачає дітей, директори на питання про перспективу відповідають неохоче.

У школах директори шкіл та персонал з радістю їх зустрічали, дякували за гостинці та говорили за проблеми з фінансуванням.

-Нам привезли 75 кг борошна, наліпимо школярикам вареників, дуже потрібна акція, якраз те, що найбільше потрібно, – дякує Таміла Зелінська, директор Майданецької школи.

– З такими подарунками і харчування у нас здешевиться. Бачу, що добротне борошно, дівчата кажуть, що тісто гарно сходить, – розповідає Людмила Сивокінь, директор Тальянківської школи.

У відділі освіти Тальнівської ОТГ теж оцінили якість та доступну ціну від місцевого виробника, планують надалі закупляти це борошно для шкіл.

На прилавках магазинів кривоколінське борошно коштує найдешевше, тому й не встигає залежатись на полицях. Його можна придбати на центральному ринку та магазині «Україна».

Від Author 2

Коментарі закриті.