За результатами третьої “хвилі” укладання договорів з НСЗУ понад 95%  усіх комунальних медичних закладів первинки Черкащини перейдуть на нову модель фінансування. Тепер вони розпоряджатимуться коштами, які отримають у розрахунку з капітаційної ставки. Чи вистачає цих коштів на утримання закладу, обіцяне підвищення зарплати лікарям і надання медичної допомоги пацієнту? Про це сайту “Економіка сьогодення” розповів в. о. директора КНП «Маньківський центр первинної медикосанітарної допомоги» Володимир РЕВ’ЯКІН:

“За новими правилами ми отримували кошти від Національної служби здоров’я України лише останні 3 місяці 2018 року. За її розрахунками на утримання медзакладів нашого центру заплановано не більше 1 млн грн на місяць, що не покриває всіх потреб. До того ж у ІІІ кварталі одержали лише 1,5 млн грн. На той час накопичилися борги по зарплаті медперсоналу, тож за ці кошти ми ледь їх погасили, виплатили працівникам оздоровчі та відпускні. Аби розрахуватися з боргами, у IV кварталі 2018-го витратили майже 3 млн грн. Відтак підвищення зарплат у нашому центрі не відбулося.

Оскільки наші лікарі підписали декларації із 63% населення, то у 2019 році НСЗУ виділить на утримання закладів первинної ланки району трохи більше 10 млн грн. Це з урахуванням того, що з 1 липня гроші на пацієнтів, які не підписали декларацій, уже не надходитимуть, і вони зможуть безкоштовно отримувати лише невідкладну допомогу. Так прописано на папері, а що робити із цією категорією населення нам, лікарям? Як змусити їх підписати декларації? До того ж нині значна частина населення, зареєстрованого в районі, працює в інших містах і підписала декларації за його межами. Тож фактично коштів НСЗУ нам вистачить лише на виплати зарплат, відпускних і оздоровчих.

Дехто говорить, що потрібно провести так звану оптимізацію штатів (по суті, скорочення), особливо у сільській місцевості. Однак ми цього не робитимемо. На мою думку, кожна місцева громада має сама визначитися, чи потрібні їм фельдшер, медична сестра, молодша медична сестра (санітарка). Тому звертаємося до ОТГ і сільських рад із проханням виділити кошти на утримання сільської медицини. Також запланували стимулювальні виплати медпрацівникам сільської місцевості в районній програмі розвитку первинної ланки та підтримки центру ПМСД, розрахованій на найближчі 4 роки (вона передбачає фінансування первинки в розмірі приблизно 4 млн грн на рік).

Окрім того, наші заклади відповідно до Табеля оснащення укомплектовані лише на 50%. Тож на їх дооснащення також потрібні кошти. Тому знову ж таки великі надії покладаємо на місцеві бюджети.

Зокрема, у 2019 році на придбання автомобіля, медичного обладнання, виробів медичного призначення, реактивів та дезінфекційних засобів заплановано 700 тис. грн, лікарських засобів, лікувального харчування, вакцин — 450 тис. грн. Також плануємо залучити 500 тис. грн на проведення капітального ремонту приміщення, яке нам мають передати (нині працюємо в орендованому). Велику частку витрат становить оплата комунальних послуг (900 тис. грн), яку також компенсуватимуть місцеві бюджети.

Ще одна проблема: забезпечення лікарів комп’ютерною технікою, запровадження телемедицини. У сільських ФАПах узагалі немає ані інтернету, ані комп’ютерів, як і спеціалістів, котрі з ними «на ти». Тож вирішили обладнати телемедичну «точку» бодай у центральній амбулаторії, на що у 2019 році доведеться витратити 100 тис. грн. Також за рахунок місцевих бюджетів (190 тис. грн) передбачено закупити пільгові медикаменти для певних груп населення. Іншого виходу в нас немає, оскільки коштів від НСЗУ не вистачить на те, аби «закрити» всі потреби первинної ланки”.

Від admin

Коментарі закриті.