З початком опалювального сезону для економії коштів, багато жителів Тальнівщини перейшли на пічне опалення, або ж придбали твердопаливні котли. Все через те, що ціна на газ для населення суттєво зросла і згодом зростатиме ще, а отримати субсидії стає дедалі важче.

– Коли придбали будинок, грубу з лежанкою, що  отоплювала чотири кімнати, розвалили, вирішили, що ніколи не знадобиться. А влітку, зрозуміла, що за газ віддаватимемо одну заробітну плату.Вхопилась за голову від безвиході. Чоловік знайшов майстра, який вимурував нам грубу за 3500 гривень, нею обігріваємо 3 кімнати. На решту – коридор, ванну, туалет вмикаю духовку або газову плиту. Живемо недалеко від лісу, тому перед холодами, ходили з «кравчучкою» по дрова. Де які гілки були, поліняки, усе тягли додому. Назбирали на пів зими, тепер є чим топити, а газовий котел працює на позначці «1», не вимикаю, щоб система не замерзла. Весною плануємо взагалі відмовитись від газового опалення. Це дорого, і якби ж газ як газ, а так пускають більше повітря, і хоч постав котел на «6», а в будинку прохолодно, –55-річна Людмила Завгородня, тягне мішок дров на санчатах Парковою вулицею.

У Тальному машину порубаних дров продають за 7000 гривень. Один складометр граба, акації, дуба чи ясена коштує від 850 до 1000 гривень. За те, щоб порізати і порубати деревину потрібно заплатити до 1500 гривень. В середньому для будинку 75 квадратних метрів на зиму потрібно 7-8 складометрів дров, якщо фундамент та стіни гарно утеплені. Спеціалісти радять купувати дерева твердих порід, вони довше горять, гарно підтримують тепло. А плодові дерева, кленок, швидко згорають і майже не дають тепла.

– Буває й продавці дров дурять, кажуть що то дуб, а підкладають черешню чи яблуню. Вони швидко згорають і будинок холодний. Сусід торік купив машину порубаних дров, майже всю зиму скаржився мені, що в оселі холодно. Показав чек, що дрова грабові, а насправді – черешня, яблуня та липа. Також хитрять з порубаними дровами, їх за об’ємом виходить менше ніж великих колод. А оптично видається, що більше, – говорить 38-річний Іван Майборода, більше 5 років працює на пилорамі, радить дзвонити до кількох продавців деревини, щоб порівняти ціни та пропозиції.

Через попит на купівлю деревини для обігріву, у мережі Фейсбук з’являються оголошення від кредитних спілок про кредит на дрова. Обіцяють 15000 гривень терміном на 24 місяці. У разі погашення кредиту за 12 місяців, при умові дотримання графіку внесення коштів, переплата складає 3606,39 грн.

– Як на мене це вже дурня, скільки переплачувати, коли можна влітку трохи відкласти грошей, самому трохи заготовити дрова і користуватись. Дрова вигідні тим, що від них не треба постійно чистити грубку. Наприклад, після вугілля шлак та попіл треба постійно вибирати. З ними єдина морока, що весь час мають горіти. Хтось мусить постійно підкладати. Щодня починаю палити надвечір. Кожні півгодини підкладаю. Коли кахель на грубі нагріється, припиняю топити. Тепло в будинку тримається аж до обіду наступного дня, – ділиться досвідом 68-річний Олег Шевченко.

Придбати вугілля в районі стало складніше. Якщо раніше проблем з цим не було, то з початком війни, топливо майже не завозиться до центральних областей країни. Містяни, які колись заготовили антрацитове вугілля, яке купували чи цупили на цукровому заводі, зараз продають його за 6000 гривень за тонну. За дрібні «зернята» хочуть 4700 гривень. В газеті натрапила на оголошення про продаж вугілля з смт Єрки. Тонну «Горішка» збувають за 5900, довго-полум’яне газове вугілля – 3900 гривень. Покупці окремо оплачують доставку у місто Тальне. У Звенигородці з рук можна купити «зернята» за 2000 гривень.

– Раніше вугілля було справжнє, колись робив в охороні на цукровому заводі, то нагріб собі тоннами, перекидав братові через заводський мур, зараз ще ним топимо. Груба накаляється до червоного, вугілля добре тримає тепло, довго не згорає. Іноді палю грубу раз на три дні. Дехто пересіває спалене вугілля, поливає трохи водою й палить удруге. Зараз торгують газовим вугіллям — легке й пористе. Горить, наче тріски, тепла не дає. Кума придбала вугілля за оголошенням, каже з таким горінням їй на зиму треба його купити на 30000 гривень, тому докупила 6 складометрів дров, – розповідає колишній охоронець місцевого цукрозаводу, прізвище та ім’я не називає.

Систему водяного опалення облаштували цього літа більшість тальнівчан, що мають приватні будинки.

– Так набагато економніше, і вода гаряча є постійно, бо приварив з старого газового балону бойлер на 85 літрів. Дрова підкинув, в будинку більше як +25 градусів і мийся хоч в окропі. Економія хороша, але роботи багато, бо постійно треба слідкувати за тим, щоб не перегорало, – хвалиться 62-річний Тарас Шинкарук.

За інформацією “Вісті Черкащини“.

Від Author 2

Коментарі закриті.