Незабаром на Україну чекають чергові президентські та парламентські вибори і перед пересічними громадянами знову постане вибір, за кого голосувати? Як зазначається у нещодавно оприлюдненому рейтингу соціологічної групи «Рейтинг», найбільшим рівнем довіри серед громадян України користуються саме нові обличчя, а не представники політичних кланів.

Інтернет-видання «Економіка сьогодення» вирішило більш детальніше розібратись у цьому питанні разом з громадським діячем, директором Громадської спілки «Агенція підтримки підприємництва та інвестицій», Головою Громадської ради при Черкаській обласній державній адміністрації Євгенієм Глєбовим.

– Євгенію Миколайовичу, Ви як громадський діяч та як політик нової формації, як вважаєте, чи справді українці готові до нових облич у політиці і де ж саме взяти ці нові обличчя?

– Гадаю, вже очевидно, що українці розчарувались у так званій політичній еліті, або навіть більше – у політичних кланах, які присутні на кожних виборах. Вони завжди обіцяють золоті гори і звичайно, прийшовши до влади, нехтують своїми обіцянками. Ні для кого не є секретом, що люди вже вкрай втомились від пустопорожніх обіцянок та підкилимних домовленостей між політичними кланами. Саме тому зараз громадський сектор є тією альтернативою нових потенційних політиків. Громадський рух вже давно трансформувався на новий рівень і готовий стати тією рушійною силою змін українського суспільства та країни в цілому якого нам всім так не вистачало.

Громадськості необхідно не просто виходити на новий рівень, а й не боятися брати на себе відповідальність та йти на вибори, щоб втілювати  політичні проекти на загальну користь. На моє переконання, українці вже готові до нових облич у політиці і цими новими обличчями нашої влади можуть стати компетентні представники інтелектуальної громадськості.

– Наразі, існує думка, що достойні люди – нові обличчя – не мають великого бажання гратися у вибори і свідомо не йдуть у політику. Чи погоджуєтесь ви з цією тезою?

– (Посміхається – авт.) Йти чи не йти у політику, це вибір особисто кожного. Але, якщо людина фахівець своєї справи, і в неї є мрія жити в дійсно квітучій країні та народжувати тут дітей, то мабуть справа тут вже не в «іграх».  Так, на жаль, молоді та амбіційні люди не завжди виживають в цій жорсткій політичній системі вибудованою роками. Тому, на моє переконання, в політику йти треба і йти треба з командою однодумців та із чіткою стратегією поступального розвитку країни.

– Скажіть пане Євгене, а що особисто Вас спонукало стати громадським діячем?

– Особисто мене спонукало небажання бути пасивним спостерігачем та об’єктом маніпуляцій. І саме таким переломним моментом у моєму житті стала Революція Гідності. На сьогодні ми об’єднали прогресивну частину громадськості в єдиний центр та, можливо, вперше в історії нашої сучасної України змусили можновладців звітувати перед громадою.

– Тобто Ви вважаєте, що якщо громадськість вийде на рівень політики і почне керувати країною, то все в мить зміниться на краще?

– Аби все було так легко, то не було б так складно. Разом з тим, я запевняю вас, що громадськість здатна якісно керувати державними процесами, бо рівень її компетенції та моралі в рази вищий від рівня можновладців. Серед нас дуже багато дійсно кваліфікованих спеціалістів в різних галузях знань з двома-трьома вищими освітами та досвідом роботи з міжнародними правозахисними та економічними інституціями. Ми, на порівняння з діючими чиновниками, бажаємо жити на рідній землі та піднімати свою, а не офшорну економіку.

– Як ви гадаєте, чи готовий український виборець змінити своє життя і проголосувати за своє нове краще майбутнє, а не продатись за «гречку»?

– Звичайно, не все залежить від нас, проте виборець також має змінитися. Народ має обирати раціонально та навчитись думати про майбутнє. Бо навіть голос одного українця може все змінити. Голос виборця – це інвестиція, яку не можна продавати за кіло гречки.

– І на останок, Євгенію Миколайовичу, чого особисто Ви очікуєте від чергових виборів?

– Від чергових виборів я очікую здорової конкуренції та нових обличь в політикумі країни. Також я очікую, що той великий відсоток громадян, що голосують «проти всіх» нарешті візьмуть на себе відповідальність за життя наступних поколінь. Тож хочу побажати виборцям не боятись змін та обирати за покликом серця, а не живота  і не забувати слова Тараса Григоровича Шевченка: «Борітеся – поборете»!