Ігоря Бондаренка із села Кононча мобілізували під час четвертої хвилі у січні 2015 року. Він служив розвідником у 14-й окремій механізованій бригаді, яка в той час дислокувалась поблизу Мар’їнки Донецької області. У січні 2016 року після декількох контузій, отриманих на передовій, Ігоря доставили до Красногорівської лікарні. Чоловік був у важкому стані, без свідомості. За декілька днів його перевели до військового госпіталю в м. Дніпро, а звідти до Києва. Там упродовж місяця Ігор проходив лікування в реанімаційному відділенні. Поруч із ним увесь час була його дружина Валентина. “Я молила Бога, аби Ігор залишився живим, – розповідає жінка. – Після реанімації на нас чекали довгі місяці реабілітації. Ігор заново вчився говорити, ходити, потроху згадував своє дитинство”. Лікарям вдалося неможливе – після важких ускладнень, практично приречений чоловік став на ноги. А цими днями у подружжя Бондаренків велика радість – сім’я отримала власну квартиру в Каневі, придбану для учасника АТО за кошти державного бюджету, пише “Дніпрова Зірка“.

Після декількох місяців у госпіталі Бондаренки повернулися до Конончі, де винаймали житло. Власної хати в Ігоря та Валентини не було. Через важкий стан Ігоря Валентина не мала змоги працювати – чоловіку був потрібен постійний догляд, він не міг обходитися без сторонньої допомоги. Відтак родина жила лише на пенсію по інвалідності, яку оформили Ігорю.

– Уявляєте, чоловікові дали другу групу інвалідності загального захворювання, не пов’язану із проходженням військової служби, – розповідає Валентина. – Із таким статусом він не міг претендувати ні на які виплати і компенсації, і це в той час, коли йому потрібні були значні кошти на лікування і реабілітацію. Порадившись із головою Канівської спілки учасників АТО Олегом Клочком, я вирішила спробувати відновити справедли-вість і заново подала  документи чоловіка на розгляд лікар-ської космісії. Випадок звів мене із депутатом Верховної Ради Марією Матіос та її помічницею Вірою Отрошко, які взяли під свій контроль вирішення нашої проблеми.

Через кілька місяців справедливість було відновлено – атовцю Ігорю Бондаренку призначили статус інваліда війни І-ї групи. Статус давав Ігорю право на забезпечення житлом коштом держави. Із вирішенням цієї проблеми Бондаренкам також допомогла народний депутат Марія Матіос. За її сприяння з держбюджету виділили близько 750 000 грн. на придбання квартири для родини Ігоря.

Оформлення необхідних документів тривало близько шести місяців. Аж ось на початку грудня Ігор і Валентина переїхали до власної трикімнатної квартири у Каневі. Сума коштів, виділена для придбання житла, дозволила підшукати гарний варіант – квартиру із ремонтом, меблями, побутовою технікою, повністю готову до проживання.