Законодавча ініціатива стягнення ПДВ, залежно від способу переказу коштів (готівковою/безготівково), є хибною, економічно необґрунтованою, веде до подвійного контролю з боку держорганів і тому потребує відхилення. Про це заявила Асоціація «Український Кредитно-Банківський Союз», проаналізувавши вплив законопроекту №2448 від 20.03.2015 на функціонування фінансової системи, розвиток безготівкових розрахунків і платіжних інструментів, а також можливі наслідки для Державної скарбниці. Про це повідомила прес-служба Асоціації.

УКБС вважає помилковим підхід стягувати ПДВ за переказ коштів через платіжні пристрої. Це суперечить принципам оподаткування, порушує встановлену схему оподаткування банківських послуг, веде до подвійного контролю операцій з приймання готівки. Крім того, не відповідає міжнародним стандартам оподаткування. На сьогодні усі банківські послуги, що підлягають ліцензування звільнені від оподаткування ПДВ і це є світовою практикою.

Так, ст. 196 Податкового кодексу чітко визначено, що не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з надання послуг з розрахунково-касового обслуговування, до яких у т.ч. віднесено: операції з приймання готівки для подальшого її переказу; проведення розрахунків клієнтів зі списання та зарахування коштів за всіма видами рахунків; виконання операцій з переказу коштів за допомогою систем дистанційного обслуговування, у т.ч. за допомогою ПТКС з використанням спеціальних платіжних засобів, систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», телефонний банкінг, тощо.

Крім того, УКБС зауважує, що реалізація законопроекту на практиці значно ускладнить адміністрування ПДВ. За даними НБУ на 01.01.2015, в Україні використовувалися понад 64 тис. платіжних пристроїв. За допомогою одного пристрою кожного дня проводяться сотні операцій. На кожну операцію необхідно скласти накладну і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних. А це понад десятки мільйонів документів щоденно, обробка яких значно збільшить навантаження на електронну систему ДФС, і, як наслідок, вимагатиме додаткових витрат з Держбюджету на її модернізацію.

Наприклад, один із найбільших банків з розгалуженою мережею платіжних терміналів бере 2 гривні комісії за поповнення рахунків через термінал незалежно від суми платежу. Таким чином, ПДВ з кожної операції складатиме 40 копійок! І саме на такі копійчані операції потрібно буде витрати час на складання податкової накладної, реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, відображення в бух обліку та звітах, з наступним контролем двома державними органами. А кількість таких операцій складає мільйони. Тому, з врахуванням витрат бізнесу та фіскалів, економічний ефект від запровадження цих новацій буде для держави від’ємним.

– Також проектом оголошена мета – контроль за переказами. Але відносини у сфері оподаткування вже достатньо врегульовані законодавством. Зокрема, інформація про кожну операцію з приймання готівки відображається у системі автоматизації банків згідно закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». НБУ у повному обсязі контролює додержання банками норм з регулювання обігу готівки в нацвалюті і це є виключним правом регулятора,– зауважує Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – Крім того, недоцільно вносити до ПКУ зміни для введення податків, що не стануть бюджетоутворюючими, оскільки наразі Мінфін готує нову редакцію Податкового кодексу.