УКБС наполягає, щоб Уряд і Верховна Рада скасували неефективну та деструктивну норму, яка покладає на державу та бізнес зайві мільярдні витрати лише для того, щоб фіскальна служба дублювала функції Нацбанку в частині контролю за валютно-обмінними операціями, інформує прес-служба Асоціації.

Зокрема, йдеться про обов’язок банків та інших фінустанов встановити реєстратори розрахункових операцій (РРО) у всіх касах, банкоматах та терміналах самообслуговування, де проводяться валютно-обмінні операції або приймається готівка для переказу, встановлений Законом про податкову реформу №71 від 28.12.14.

Експерти УКБС проаналізували та здійснили приблизну економічну оцінку, у скільки обійдеться державним та приватним банкам, виконання вищевказаної вимоги Закону № 71.

Так, середня роздрібна ціна на РРО з функцією підключення до локальної мережі та через GPRS, складає 6471 грн. з ПДВ (на одну точку – касу, банкомат (АТМ), термінал самообслуговування (ТСО)). Для обладнання наявних на сьогодні 15,62 тис. відділень банків (умовно з однією касою), а також 38461 одиниць банкоматів і 27235 одиниць банківських платіжних терміналів (за даними НБУ на 01.10.2014) витрати на закупівлю РРО тільки по банківській системі складатимуть понад півмільярда гривень.

До цього необхідно додати витрати на демонтаж та заміну принтерів, раніше встановлених в АТМ і ТСО, які з урахуванням вимог до технічних характеристик РРО, не можуть надалі використовуватись. Так, оптова ціна одного принтера для банкомата $968, а термінала самообслуговування – $437. Таким чином, лише на технічні компоненти для АТМ і ТСО (які не виготовляються в Україні та імпортуються) витрати банківської системи перевищать $ 90 мільйонів.

Крім того, через відсутність у Державному реєстрі РРО, які можуть використовуватись для проведення операцій купівлі-продажу валюти та інших банківських операцій, до усіх витрат фінустанов слід додати ще й затрати на розробку, впровадження та налаштування програмного забезпечення, а також монтаж і технічне обслуговування РРО, його подальшу модернізацію.

Таким чином, оснащення кас банків реєстраторами розрахункових операцій обійдеться на поточний момент щонайменше у 2,8 мільярди гривень неефективних витрат.

– Законом №71 впроваджена непродумана, технічно складна і взагалі непотрібна система, яка замість покращення фіскальних функцій тягне за собою значні витрати як для державних, так і інших комерційних банків та фінустанов. У поєднані з нестабільною ситуацією в країні, це може спричинити скорочення банками своїх відділень, зменшення пунктів легального продажу іноземної валюти та безглуздого витрачання коштів Держбюджету в умовах скорочення надходжень, – зауважує Генеральний директор Асоціації «Український Кредитно-Банківський Союз» Галина Оліфер. – У зв’язку з чим постає питання, держава опікується спрощенням умов для всього бізнесу чи розвитком бізнесу окремих комерційних структур, що займаються розповсюдженням РРО, внесених до Державного реєстру?