У Незалежній асоціації банків України (НАБУ) вважають, що запропоновані в урядовому законопроекті №5079 податкові нововведення нівелюють первинне призначення страхових резервів банків і, власне те, з якою метою вони створюються (для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями).

Основною ідеєю нововведень є суттєве обмеження випадків (підстав) використання банками страхових резервів. При аналізі тексту можна зробити висновок, що вказаним документом передбачається норма, згідно якої при списанні безнадійної заборгованості за рахунок резерву відповідно до МСФЗ її сума не збільшує фінансовий результат до оподаткування (оподатковуваний прибуток) тільки за умови, якщо боржника визнано банкротом. За таких умов буде відсутня взагалі можливість списання, зокрема, безнадійної заборгованості фізичних осіб, заборгованості суб’єктів господарювання, якщо сума безспірних вимог кредитора є недостатньою для порушення провадження у справі про банкротство.

– Такі суттєві обмеження списання безнадійної заборгованості призведуть до значного збільшення строку їх перебування на балансі банків, суттєвого погіршення якості кредитних портфелів, що, в свою чергу, призведе до скорочення обсягів кредитування економіки, — констатують у НАБУ.

Крім того, обмеження щодо списання заборгованості юридичних осіб лише після визнання їх банкрутами на практиці не призведе до збільшення надходжень на погашення заборгованості. Ця норма вплине лише на збільшення обсягів судових витрат банків, за рахунок чого фінансовий результат та об’єкт оподаткування будуть лише зменшуватись. Зрештою, факт списання заборгованості сам по собі жодним чином не впливає на фінансовий результат, тому що витрати були понесені в момент формування страхового резерву.

Ще одне урядове нововведення передбачає формування та використання банками страхових резервів для цілей оподаткування за окремою методикою, яка повинна бути розроблена Національним банком України та погоджена з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У НАБУ це розуміють так, що крім окремих розрахунків та обліку резервів за нормативами НБУ та за МСФЗ банки будуть вести ще й третій облік для цілей оподаткування.

– Такий підхід не підтримується банками – членами НАБУ. Асоціація надавала пропозиції використовувати для розрахунку бази оподаткування резерви, що створюються та використовуються згідно з МСФЗ (з певними обмеженнями щодо переліку активів, під які такий резерв формується та окремих випадків, коли він використовується без відображення в податковому обліку). Такі пропозиції підтримувались і НБУ. Крім того, на сьогодні відсутня інформація, в якій редакції планується затвердження даної методики, які вона міститиме вимоги та обмеження щодо формування та використання резервів, який матиме вплив на стабільність банківської системи та на розвиток кредитування в Україні, – резюмують у НАБУ.

Заміна розроблених фахівцями Робочої групи пропозицій в такому чутливому питанні як створення та використання банками страхових резервів на посилання на норми Методики, яка має бути розроблена та погоджена в подальшому, після прийняття змін до ПКУ, може свідчити лише про неготовність влади до обговорення даного питання з бізнесом та оприлюднення власних позицій, або ж про спробу відтермінувати його вирішення та прийняти відповідний, вже підзаконний, документ взагалі без публічного обговорення.