Реструктуризації повинні підлягали ті кредити в іноземній валюті, які банк надав на придбання житла для власного проживання фізичній особі, яке є єдиним помешканням для неї або її сім’ї. Таку пропозицію НАБУ надала до законопроекту «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в національну валюту України – гривню», повідомила сайту “Економіка Сьогодення” прес-служба Асоціації.

Реструктуризації повинен підлягати споживчий кредит, який отриманий позичальником за одним договором в банківській системі. При цьому заборгованість за основною сумою на початок 2014 року, в еквіваленті, не повинна перевищувати 1,5 мільйона гривень згідно з офіційним курсом НБУ, який був встановлений на день підписання кредитного договору.

– Ми вважаємо, що такі обмеження є справедливими і дозволять не перекладати ризики тих, хто купував за кредитні кошти по кілька квартир з метою їх перепродажу або здачі в оренду, – сказала в.о. Виконавчого директора НАБУ Олена Коробкова.

При цьому вона зазначила, що зараз у роботі над компромісним варіантом законопроекту задіяні всі зацікавлені сторони: представники позичальників, НБУ, банківська спільнота та Комітет Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності.

– Тішить те, що бажання вирішити проблему валютних кредитів виключно за рахунок банків відійшло на задній план. Йде пошук компромісу, в якому повинна бути присутня економічна логіка, а не суцільний популізм, – підкреслила О.Коробкова.

Так, для проведення реструктуризації, насамперед, залишок за кредитом потрібно буде конвертувати за офіційним курсом НБУ станом на 1 січня 2014 року (наприклад, відносно долара США курс був на рівні 7,993 грн/дол.). На цю суму банк встановлює процентну ставку в розмірі 16,5% річних.

Крім цього, сума заборгованості конвертуватиметься також і за курсом НБУ на день проведення реструктуризації. На різницю між цією сумою і сумою конвертованою за курсом 7,993 грн/дол банк встановлює фіксовану процентну ставку у розмірі 0,1% річних.

Вона підлягатиме сплаті позичальником в кінці строку кредиту разовим платежем. У випадку, якщо протягом цього часу не буде прострочених платежів, тоді банк буде зобов’язаний здійснити прощення (списання) вказаної різниці.

Законопроектом забороняється банку вимагати від позичальника сплати будь-яких платежів, зборів, комісій на свою користь за проведення та оформлення реструктуризації.

Плата позичальника за послуги нотаріуса, пов’язані із внесенням змін до іпотечного договору та їх оформленням, не повинна перевищувати в загальній сумі 500 гривень.

Всі необхідні дії пов’язані із реєстрацією, внесенням змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інші державні реєстри здійснюються безоплатно.

Нараховані штрафи за неналежне виконання кредитних зобов’язань позичальником у період з 1 січня 2014 року до дати проведення реструктуризації, визнаються банком безнадійними та підлягають списанню, а сплачені – потрібно зарахувати в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Якщо позичальник не зможе виконувати свої кредитні зобов’язання, він, протягом трьох місяців після реструктуризації, має право звернутись з пропозицією про передачу предмета іпотеки у власність банку в якості погашення заборгованості. Різниця між ринковою вартістю застави та сумою заборгованості визнається банком безнадійною та підлягає списанню (прощенню). Вартість послуг з оцінки не повинна перевищувати 300 гривень.

Нотаріус зобов’язаний посвідчити договір про задоволення вимог іпотекодержателя та здійснити інші нотаріальні дії, пов’язані з його укладенням, розмір плати за які не повинен перевищувати в загальній сумі 500 гривень.

У законопроекті пропонується, щоб не підлягали реструктуризації кредити, які отримані позичальниками під заставу житлової нерухомості, але були використані на ведення підприємницької діяльності з метою отримання прибутку.