У сучасних економічних умовах на темпи зростання економіки великий вплив має розвиток кредитування, а для мінімізації кредитних ризиків велике значення має наявність відомостей про кредитну історію потенційних позичальників. В Україні розвиток кредитних бюро розпочався відносно недавно – в 2005 році, після прийняття Закону України №2704 -IV «Про організацію формування та обігу кредитних історій».На даний момент в Україні зареєстровано 7 кредитних бюро: Перше всеукраїнське бюро кредитних історій (ПВБКІ), Міжнародне Бюро Кредитних Історій (МБКІ), Українське Кредитне Бюро, Незалежне Бюро Кредитних Історій, Українське бюро кредитних історій, Бюро Кредитних історій «Русский Стандарт» та ТОВ «Дата Майнінг Гроуп». При цьому останні три з перерахованих бюро були організовані при банках (Приватбанк, «Русский Стандарт» і «Альфа-Банк», відповідно). Крім того, функціонує також створена НБУ єдина інформаційна система «Реєстр позичальників», яка фіксує інформацію про боржників, що мають прострочення за кредитами. На сьогодні її використовують 173 банки.  Про це сайт “Економіка Сьогодення” повідомила прес-служба НАБУ.

Основним недоліком системи роботи з кредитними історіями в Україні є відсутність налагодженого процесу обміну інформацією між кредитними бюро. Дані, наявні у різних бюро, не є стандартизованими, що ускладнює обмін інформацією. Згідно кращих світових практик, функцію консолідації інформації та організацію взаємодії між різними кредитними бюро часто здійснюють спеціальні структури. Вони ведуть каталоги кредитних історій всіх бюро, що дозволяє визначити, які бюро мають інформації про конкретного позичальника.

Крім того, згідно чинного законодавства банки не зобов’язані надавати в бюро дані про всіх своїх клієнтів. Бувають випадки, коли передача даних за клієнтами не проводиться з причини побоювання посилення конкуренції. У першу чергу це стосується даних про юридичних осіб. Тому у кредитних бюро є інформація лише про частину позичальників, і вона не завжди повна. Як результат – відсоток потенційних позичальників, за якими кредитні бюро мають інформацію, в Україні значно нижча, ніж у ряді інших країн. Так, згідно з дослідженням, проведеним Світовим банком, за результатами 2013 року в Україні в кредитних бюро є дані про 9 млн. фізичних осіб (що не перевищує 30% дорослого населення) і 100 тис. юридичних осіб. Для порівняння: у Польщі відсоток дорослого населення, охопленого даними кредитних бюро складає більше 80%, у країнах ОЕСР -66,7%, у Вірменії 63,8%, у ​​Росії – 59,2 %.

Ще одним істотним недоліком є обмежені можливості бюро в отриманні інформації з державних реєстрів. Так, де-юре бюро мають право на отримання бази даних, наприклад, Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Але, де-факто, механізм отримання даної інформації не розроблений і норма закону не діє. Також, відсутнє право доступу (отримання інформації) бюро в реєстри податкової служби, що позбавляє користувачів можливості перевірити платоспроможність потенційних партнерів.

Крім того, доцільно було б зобов’язати не тільки банки, а й інші служби і відомства, надавати в бюро інформацію про боржників. Йдеться про комунальні підприємства, ДАІ та інші подібних організації. Наявність всебічної інформації забезпечило б цілісність характеристики потенційного клієнта.

З точки зору НАБУ, недосконалість існуючої системи роботи з кредитними історіями істотно збільшує кредитні ризики банків і ускладнює процес кредитування. В поточній ситуації політичної та економічної кризи наявність повної і достовірної інформації про позичальників стає особливо важливим. Підвищення якості та повноти даних, представлених в кредитних бюро, можливі тільки за умови відповідального ставлення всіх банків до процесу передачі інформації. Але, крім цього, в інтересах самих банків – активізувати процес створення системи, що дозволяє консолідувати інформацію всіх кредитних бюро. Спроби створення «єдиної точки доступу» до кредитних історій та розширення доступу бюро до держреєстрів кілька років тому вже робилися, зараз настав час відновити роботу в цьому напрямку.