Одним із методів просування товарів постачальника на ринку є сплата мотиваційних виплат (премій, бонусів, інших заохочень) на користь третіх осіб (організацій, які придбавають товари у постачальника та здійснюють їх збут (дистриб’ютори)).
Такі виплати є винагородою за досягнення певних економічних показників третіми особами (дистриб’юторами) у межах своєї основної діяльності. Досягнення таких показників обґрунтовано сприяє пожвавленню збуту товарів постачальника, стимулює просування товарів у каналах дистрибуції. Такі мотиваційні виплати включаються до витрат на збут.
Якщо в договорі купівлі-продажу товарів між виробником та продавцем (дистриб’ютором або роздрібним торговцем) передбачено виплату винагороди на користь покупців (дистриб’юторів) у вигляді надання додаткових знижок на товар (ретро-знижки), то до складу витрат виробника, що враховуються при обчисленні об’єкта оподаткування, включаються витрати на виплату такої винагороди на користь дистриб’юторів або роздрібних торговців з урахуванням обмежень, встановлених пп. 139.1.13 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України. У дистриб’юторів або роздрібних торговців винагорода у вигляді додаткової знижки на товар (ретро-знижки) включається до складу доходу.
Для врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги, у тому числі мотиваційні виплати, при обчисленні об’єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв’язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, пояснюють у Кам’янській ОДПІ.








Коментарі закриті.