Результати опитування, проведеного компанією GfK на замовлення Незалежної асоціації банків України (НАБУ), свідчать про недостатньо високий рівень фінансової грамотності населення – лише 9,2% на постійній основі контролюють свої доходи та витрати, а фінансовим плануванням власного бюджету цікавляться лише 8,7% опитаних.
Цей фактор не в останню чергу впливає на популярність банківських послуг. Тому серед громадян, яким вдається робити заощадження, найбільшою популярністю, поки що, користуються заощадження в готівковій формі (таку відповідь дали 44,4% опитаних), 0,3% – вкладають в золото або ювелірні вироби, і лише 3,7% українців кладуть вільні кошти в банк. Найпопулярнішими банківські заощадження є серед людей 30-39 років (5,9% таких респондентів зберігають вільні кошти саме в банках). Має значення й рівень освіти. Серед людей з вищою освітою банківські заощадження використовують 6,9%, тоді як серед людей з середньою освітою – тільки 2%, проаналізувала ситуацію заступник Виконавчого директора Незалежної асоціації банків України Олена Єфремова.

Для порівняння, згідно результатів опитування, проведеного в Росії, 77,1% опитаних вважають потенційно привабливим заощадження коштів на банківському депозитному рахунку (з них 37,4% відзначають високу привабливість таких інвестицій). Не всі з опитаних мають достатньо вільних коштів для здійснення вкладень, але результати опитування демонструють суттєву зацікавленість населення до банківських заощаджень.

Низька обізнаність громадян України щодо функцій та принципів роботи фінансових установ стає причиною формування певної недовіри до банкірів та банківської системи загалом серед окремих верств суспільства. Так, при виборі інструментів заощаджень прислуховуються до порад працівників фінансових установ лише 7,4% опитаних. Найбільшою довірою банківські співробітники користуються у громадян 20-29 років (12,6% опитаних цього віку орієнтуються на їх пропозиції). Найменше на рекомендації банкірів звертають увагу літні люди. Вони в першу чергу прислуховуються до членів своєї родини.

Взагалі не довіряють банкам 6,6% опитаних. Як і у випадку з банківськими працівниками, найбільшу недовіру до кредитно-фінансових установ мають люди у віці понад 60 років. З них 11,5% заявили, що не роблять заощадження саме з причини недовіри до банків. Серед громадян 40-49 років недовіру висловили 8,6%, серед респондентів віком 30-39 років – 7%. Серед опитаних віком 20-29 років та 50-59 років не довіряють банкам 4 та 4,3%, відповідно. Найбільшу довіру продемонстрували молоді респонденти (16-19 років) – серед них немає жодного, хто не довіряє банкам. Якщо проаналізувати відповіді в розрізі регіонів, то найменше всього довіряють банкам мешканці Києва (на це вказали 25,9% респондентів) та жителі східних регіонів (10,6% опитаних). Найбільш лояльно відносяться до фінансових установ жителі центральних регіонів (недовіру висловили лише 1,6% опитаних).

В Росії більшість населення позитивно оцінює роль банків у суспільстві – 26,1% опитаних вважають банки важливим інструментом стимулювання розвитку економіки країни, 19,8% розглядають їх як інструмент збереження та збільшення заощаджень, 18,6% бачать в їх діяльності гарантію фінансової стабільності країни, 4,4% відзначають активну благодійну діяльність банківських установ. При цьому, найбільшою довірою серед населення користуються банки з державною підтримкою – для 60,7% опитаних це є основним фактором, який враховується при виборі банку.

Але, і в Росії значна частка населення має негативне відношення до банківської системи – 37% респондентів вважає її «замкненою системою самозбагачення вузького кола людей», а 51,6% опитаних назвали банкірів бізнесменами, що орієнтовані виключно на власне збагачення. Як і в Україні, негативне відношення до банків продемонстрували переважно респонденти старшого віку (понад 50 років).

Проведені дослідження дають змогу виявити проблеми та обрати найбільш дієві заходи для їх вирішення. З метою зміцнення довіри, банкам треба підвищувати рівень обізнаності населення про свою діяльність та роль у суспільстві, в тому числі, звертати увагу на соціальні проекти, які реалізують більшість банків. Для цього, крім висвітлення даних на офіційних сайтах, важливою є робота в напрямку донесення інформації до пересічних громадян та забезпечення її вірного тлумачення. Це можливо здійснити шляхом безпосереднього спілкування представників банків з потенційними клієнтами.

Українські банки разом з НАБУ проводять активну роботу в цьому напрямку: організовують освітні заходи та дні відкритих дверей, навчальні програми та фінансові конкурси для дітей та юнацтва тощо. Поступово рівень довіри населення до банківської системи України підвищується. Про це свідчить, зокрема, динамічний приріст залишків на депозитних рахунках фізичних осіб – з початку 2013 року (станом на 1 липня 2013 р.) він складає 12%, а у порівнянні з 1 липня 2012 р. – 21% . І ще є потенціал для зростання обсягу використання банківських послуг. Зацікавленість у отриманні інформації щодо відкриття депозитного рахунку в банку виявили 8% респондентів, 7,4% опитаних зацікавлені у використанні банківських платіжних карток, більше знати про використання поточних рахунків бажають 5,6% опитаних. Продовження банківської діяльності спрямованої на підвищення рівня фінансової грамотності населення та подальша участь у соціальних проектах, будуть сприяти покращенню банківського іміджу та, як наслідок, підвищенню довіри населення до банківської системи.