По­сів­на кам­па­нія вес­ни 2013 ро­ку для Та­ра­сівсь­кої фі­лії “Аг­ро­Ро­сі”, що у  Звенигородському районі бу­ла на по­ря­док лег­шою, незва­жа­ю­чи на по­го­ду, за ра­ху­нок прид­ба­но­го по­сів­но­го ком­плек­су “SOLA”. Йо­го пе­ре­ва­га в то­му, що ма­ши­на мо­же од­но­час­но вно­си­ти мін­доб­ри­ва і висівати насіння. За ра­ху­нок іс­пансь­кої тех­ні­ки на­ба­га­то швид­ше про­хо­дить тех­но­ло­гіч­ний про­цес. Кош­ту­ва­ло це за­до­во­лен­ня не­де­ше­во. За сло­ва­ми ке­рів­ника Та­ра­сівсь­кої фі­лії аг­ро­фір­ми “Аг­ро­Рось” Ми­ко­ли Яцуна, по­діб­ним ком­плек­сом не мо­же пох­ва­ли­ти­ся жод­на ук­ра­їнсь­ка аг­ро­фір­ма.

— Я ре­ко­мен­ду­вав сво­є­му ке­рів­ниц­тву прид­ба­ти ще од­ну сі­вал­ку. Ме­не під­три­ма­ли, але зап­ро­по­ну­ва­ли ось цей, ви­гід­ні­ший ва­рі­ант, — роз­по­ві­дає ке­рів­ник Та­ра­сівсь­кої фі­лії аг­ро­фір­ми “Аг­ро­Рось” Ми­ко­ла Яцун. — Хоч ком­плекс і до­ро­гий, проте зат­ра­ти бу­дуть вип­рав­да­ні. З йо­го до­по­мо­гою ми на­ба­га­то швид­ше сі­є­мо. В по­рів­нян­ні із ті­єю сі­вал­кою, що ми ма­є­мо, ця справ­ля­єть­ся уд­ві­чі швид­ше з до­бо­вою нор­мою ви­ро­біт­ку. В бун­кер ком­плек­су вмі­щу­єть­ся по­сів­но­го ма­те­рі­а­лу на 16 гек­та­рів і доб­рив до 6 тонн.

З по­сів­ною Та­ра­сівсь­ка фі­лія “Аг­ро­Ро­сі” вже впо­ра­ла­ся. Як і ми­ну­ло­го ро­ку, ос­нов­ну став­ку зро­би­ли на ку­ку­руд­зу, якої по­сі­я­ли на пло­щі в 750 гек­та­рів. Ози­мої пше­ни­ці по­сі­я­но в ра­зи мен­ше — 300 гек­та­рів.

— Ку­ку­руд­за на­ра­зі на рин­ку ду­же ці­нить­ся, — за­пев­няє керівник Ми­ко­ла Яцун. — Це ви­со­ков­ро­жай­на куль­ту­ра і біль­шість гос­по­дарств най­біль­ше площ за­сі­ва­ють са­ме нею. З но­ви­ми тех­но­ло­гі­я­ми і ви­ве­де­ни­ми гіб­ри­да­ми ку­ку­руд­за дає 10-15 тонн з гек­та­ра, і на на­шій те­ри­то­рії та­ка циф­ра ціл­ком ре­аль­на.

Не менш по­пу­ляр­ною куль­ту­рою є рі­пак. Ще п’ять ро­ків то­му гос­по­дарс­тво йо­го не ви­ро­щу­ва­ло. Те­пер же це перспективна рос­ли­на, бо ці­на на неї ви­гід­на для аг­ра­рі­їв. А от вів­сом і греч­кою вже не зай­ма­ють­ся, че­рез не­рен­та­бель­ність.

— У нас гос­по­дарс­тво на­сі­ннє­ве, то­му овес і греч­ку не сі­є­мо, — по­яс­нює Ми­ко­ла Пи­ли­по­вич. — На­ші куль­ту­ри — озимі пшениця та яч­мінь, ярий яч­мінь, соя. Со­няш­ник і ку­ку­руд­за — це як про­між­ні куль­ту­ри між ни­ми в сівозміні.

На­ра­зі фі­лія аг­ро­фір­ми “Аг­ро­Рось” вно­сить у зем­лю мі­не­раль­ні доб­ри­ва, які під­жив­лю­ва­ти­муть і за­хи­ща­ти­муть по­сі­ви, ла­го­дить, за не­об­хід­нос­ті, тех­ні­ку і ско­ро поч­не го­ту­ва­ти­ся до збо­ру уро­жаю. А це, впев­не­ний Ми­ко­ла Яцун, вже не за го­ра­ми. По-пер­ше, ско­ро лі­то, а по-дру­ге, з ни­ні­шньою спе­кот­ною по­го­дою жни­ва не зму­сять се­бе че­ка­ти. Про це повідомляють у Звенигородській райдержадмінфістрації.