Функцію державної реєстрації прав власності на нерухоме майно з 1 січня 2013 року передано й нотаріусам. До них варто звертатися в разі вчинення нотаріальної дії (продажу, обміну і т.д.) з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва. Як нині працюється канівським нотаріусам інформує кореспондент газети “Дніпрова Зірка”.

Приватний нотаріус Канівського міського нотаріального округу Єлізавета Лагутінська каже, що останні півроку всі нотаріуси на базі державного підприємства “Держінформюст” проходили безкоштовне навчання.

  – Ми до нової роботи технічно готові, до кінця не готова законодавча база, – пояснює нотаріус. – Пов’язано це з тим, що, не зважаючи на закони, є деякі нормативні акти, які досі не прийняті, не внесені відповідні зміни до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Це зв’язує нам руки. Так, наприклад, у документах вказано, що обов’язково має бути витяг із реєстру, а відповідно до нового законодавства його вже не потрібно. Доки не владнають всі ці недоліки, система не запрацює. Тому сьогодні ми працювати з нерухомістю поки що не можемо взагалі. Тим часом будемо робити дії, не пов’язані з реєстром. Їх, звичайно, мало – це копії, довіреності, заповіти. Можемо відкрити спадкову справу, але далі відкриття справа не піде. З реєстром пов’язані практично всі справи, що стосуються нерухомого майна – земельних ділянок, житлових будинків, квартир, гаражів, садових будинків і т.д. Якщо ж є покупець і продавець помешкання і вони хочуть втримати один одного, то наразі виходом із ситуації буде оформлення попереднього договору. Для нього не потрібно робити реєстр.

За словами Є.Лагутінської, ситуація змінилася кардинально.

  – Раніше був орган, який ніс так званий архітектурний контроль – це БТІ. Без технічної інвентаризації продати житло було неможливо. Це суттєва обставина, оскільки штрафи за самовільне будівництво чи перепланування помешкання дуже великі. Лише після технічної перевірки нотаріус здійснював правочин дарування, продавання об’єкта нерухомості тощо. Таким чином покупці були спокійні. Вони знали: якщо документи пройшли нотаріуса, – значить, усе в порядку. Тепер до БТІ людям звертатися не обов’язково. Тож люди фактично купуватимуть “кота в мішку”. В архівах БТІ зберігаються всі документи за 80 років, а може, й більше. Саме там можна було прослідкувати, що відбувалося з тим чи іншим будинком ще “за царя Гороха”. У нас це досить актуально, адже в Каневі неодноразово перейменовувалися вулиці, змінювалися номери будинків. Буває, люди не звертаються до нотаріусів по 40 років. Звичайно, в документах у них значиться стара адреса. А до цього часу будинок може вже тричі змінити номер і назву вулиці. Встановити це якраз і зможе саме БТІ, – розповіла Єлізавета Лагутінська.

Окрім того, нововведення в законодавстві значно вплинули на терміни реєстрації. Так, якщо сьогодні бабуся хоче переписати квартиру на онука, то згідно з новим законом нотаріус має провести оформлення повного права власності і договору дарування за один день.

  – Це просто неможливо. Що вже казати, коли власників кі-лька і квартира дарується також кільком людям. До 1 січня ц.р. процедура встановлення права власності займала від двох місяців і більше. Але вона була правильна. В нашій царині треба діяти дуже обережно, щоб не дати підстав звернення до суду за відшкодування завданої шкоди. У нас, як і в лікарів, головне правило – не нашкодити. А то часто буває, люди приходять і вже з порога вимагають, щоб їм одразу все зробили, навіть не задумуючись, що їм, у першу чергу, цей поспіх і може нашкодити. Такі серйозні справи не вирішуються воднораз. Тут треба як у народній приказці – сім разів відмір, один раз відріж. Варто зауважити, що за свою роботу нотаріус несе високу відповідальність. Штраф за допущену помилку, зокрема, завдання майну певної шкоди, сягає понад 1 млн. грн. Звичайно, на такі порушення ніхто не піде, – коментує Є.Лагутінська.

Скоріш за все, нові зміни в законодавстві вплинуть і на вартість послуг, однак наскільки вони зростуть, говорити поки що важко, – зізнається Є.Лагутінська. Також приватний нотаріус думає над тим, аби збільшити колектив.

  – За умов теперішньої роботи ми найбільше потребуємо кваліфікованого програміста, адже новий реєстр порожній, до нього потрібно вносити інформацію, а самореєстр дуже складний і нелогічний. Тож перший час робота буде вестися повільно, – каже Є. Лагутінська. – Проблема в тому, що при написанні закону ніхто не радився зі спеціалістами, які працюють саме з людьми. Було б добре, якби зробили так званий пілотний проект, запустили б його в одній із областей, провели експеримент, виявили недоліки, ліквідували їх, удосконалили всю систему і лише тоді реформували галузь по всій країні. У нас же інакше: стару систему зруйнували, а нову – ще не створили. А людський негатив, у першу чергу, буде спрямований на нас, адже ми – перша ланка. В принципі, коли все запрацює, то, можливо, й буде обіцяне спрощення процедури оформлення реєстрації речових прав на нерухоме майно. Поки що про це говорити зарано. Наразі я раджу людям, які збираються купувати-продавати свою нерухомість чи проводити інші процедури, – почекати. Не поспішайте, зачекайте, доки ситуація налагодиться. А потім усім рекомендую зареєструвати своє майно в новому реєстрі.

Підготувала Катерина ПРУДКА

Повністю з матеріалом можна ознайомитись тут.