Для захисту підприємства уманчани створили ініціативну групу, в яку ввійшли представники громадських організацій, місцеві депутати, юристи та жителі міста, повідомляє “Вечірня Умань“. Головна мета ініціативної групи не дати рейдерам захопити підприємство, адже тоді 220 працівників заводу залишаться без роботи, а місто без хліба. Підприємство підтримала і сесія Уманської міської ради 26 листопада. Депутат ради Максим Поляков звернувся до всіх депутатів та міського голови стати на захист «Уманьхліба» у боротьбі з рейдерами. Звернення депутата підтримали. Також депутат звернувся до прокурора міста, щоб на ситуацію відреагували згідно вимог чинного законодавства правоохоронні органи.
Ативіст ініціативної групи, депутат Уманської районної ради Степан Буряк, повідомив виданню, що до ініціативної групи щодня приєднується все більше жителів Умані.
– Люди не хочуть, щоб з хлібзаводом повторилася історія м’ясокомбінату, – розповідає Степан Петрович. – Зараз розігрують той же сценарій, за яким знищили м’ясокомбінат, а людей вигнали на вулицю – більше 300 осіб лишилося без роботи. На хлібзаводі в одного з головних акціонерів викупили пакет акцій, при чому податків ні місто ні держава не отримали, бо договір не оформили як купівлю продаж, а зробили як в Одесі – пакет акцій за офіційними документами подарували. Нам відомо, що керівника підприємства Олександру Бевз змушували продати свій пакет акцій, проте коли відмовилася ставили ультиматум – якщо не хоче продати віддасть так. На сьогодні є інформація, що землю, на якій знаходиться завод оцінили в 2 мільйони доларів. Тому зрозуміло, що ні 220 працівників, ні уманчани, які залишаться без натуральної продукції, нікому не потрібні. Керівник підприємства Олександра Бевз розробила план реконструкції та модернізації заводу, проте для цього потрібні інвестиції. При тих умовах, що створюють рейдери інвестувати у розвиток підприємства ніхто не буде.
Проти підприємства «Уманьхліб» почалася потужна антирекламна кампанія. В Інтернеті з’являються фото та відео, ніби то зроблені на заводі.
– У нас є інформація, яку виклали на нашій офіційній сторінці в одній із соціальних мереж жителі міста, що провокативні знімки, які дискредитують роботу підприємства, зроблені насправді на пивзаводі, – пояснив Степан Буряк. – Дітей, які розказують ці нісенітниці просто використали.
Степан Буряк переконаний, що уманчанам вдасться захистити підприємство і Умань буде з хлібом.
– Всім відома ситуація із двома підприємствами хлібзаводом і пивзаводом. Якщо порівняти, то заробітна плата на хлібзаводі середня 1800 гривень, а на пивзаводі трохи більше 900 гривень. Тому зрозуміло, що власник пивзаводу пан Кисіль викупив пакет акцій явно не для розвитку хлібзаводу. Тим паче, що саме він і досі залишається власником м’ясокомбінату. Я хочу запитати всіх уманчан, ви знаєте скільки видів продукції виробляє наш м’ясокомбінат, яка вона смачна, та скільки людей там працює? Не знаєте? Ви й не можете знати, бо комбінат вже давно не працює. Тепер це руїна, згарище. Якщо хлібзавод потрапить до рук пана Кисіля з ним буде те саме – згарище, руїна в центрі Умані, яку він вигідно продасть. В той час, коли Олександру Бевз, діючого керівника підприємства всі знають, як чесну, порядну людину. Багато в чому її заслуга, що завод і досі не закрили. Кожен має поставити собі питання, що я можу зробити для того щоб 220 людей не втратили роботу і не росла ціна на хліб. Страшно уявити, скільки коштуватиме буханка привозного хліба, коли енергоносії ще піднімуться в ціні. Я все життя їм уманський хліб, мої онуки з радістю їдять кекси, коли приїздять в гості. Тому я хочу, щоб наше підприємство працювало, адже за якістю наш хліб один з кращих в країні.








Сьогодні ситуація дещо краща, має бути модернізація виробництва, переоснащення устаткування, завтра. післязавтра газ підключать і будемо працювати нормально. Похвалюсь, мені виплатили за 3 місяці гроші, які я заробив. Від Бевз не дочекаєшся, добре що новий керівник путьовий.
Не здивуюсь, що стільки слухів незрозумілих ходить. За ці місяці стільки сталося… Але, незважаючи на це, на підприємстві порядок. За тиждень розібрались із заробітніми платами, і з сировиною – закупили, слади заповнюються. Тому у мене хороше передчуття, щодо майбутнього заводу.
Нарешті ми відстояли мсоє підприємство і зараз на ньому достойне керівництво.
Мені також виплатили, правда за 4 місяці. Газ підключили, тепер як і раніше працюємо нормально.
Слухи і слуги, я прозоро пам’ятаю все, працюю 4 роки на підприємстві, всяке було, але давно не було так багато перемін на заводі. Знаете, останніх пвроку, як в якомусь застої ми були. Тепер все по іншому завод працює і це добре. Є робота, виплачується заробітння плата.
На підприємстві закуплено багато тонн сировини, що звязано з великим попитом. який виріс за останні дні, якість покращена виробництва, збільшився контроль за якістю.
Щось таке мало бути, але не сталося. Тим більше в нас новий керівник і все добре. Люди, котрі купляли Ватутінський – купляють уманський, слава уманського хліба відновлюється.
Не переживайте, на підприємстві все добре, ми працюємо, а у вас є смачний і корисний хліб. А щодо змін, то як виявилось – у страха очі великі. Ми і далі будемо працювати і відданою працею забезпечувати вас хлібобулочними виробами. Я дуже люблю свою роботу, тому так пишу.