Цими днями в Каневі сталася аварія, що набула ознак надзвичайної ситуації місцевого рівня, повідомляє газета “Дніпрова зірка”.

У вівторок, 25 вересня ц.р., на відрізку дороги Канів – Пекарі, що між Шевченківським національним заповідником та каналізаційною насосною станцією №7, було виявлено провалля в грунті. Ще раніше, близько тижня тому, працівники очисних споруд відмітили перевищену норму піску в каналізаційних стоках. Це свідчило про те, що пісок звідкись потрапляє в колектор (каналізаційну трубу).

Уранці 26 вересня ц.р. працівники КП “Управління ВКГ” почали розкопувати землю на аварійній ділянці і виявили, що унаслідок газової корозії близько 20 метрів верхньої частини залізобетонного колектора, що лежить на глибині 2,5 м, зруйновано. Вся труба довжиною 950 метрів перебуває в аварійному стані.

Як повідомив начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Канівського міськвиконкому Іван Диренко, існувала загроза потрапляння каналізаційних вод у Дніпро, що могло спровокувати екологічну катастрофу. Тому 26 вересня ц.р. за розпорядженням Канівського міського голови В.Ніколенка було терміново створено комісію по обстеженню місця аварії, у результаті чого складено акт і проведено засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Комісія затвердила оперативну групу і штаб з ліквідації надзвичайної ситуації, який очолив перший заступник Канівського міського голови І.Ренькас. Керівнику КП “Управління ВКГ” доручено терміново провести роботи з ліквідації надзвичайної ситуації.

– Аварії на колекторах та каналізаційних трубах у Каневі час від часу трапляються, але такого масштабу – вперше, – повідомив І.Ренькас.

Сам колектор був прокладений у 1978 році. У цьому місці він самопливний, тобто розташований під нахилом. Тож стоки рухаються по цій трубі без напору.

– У місцях, де напір є, труби зберігаються краще, – відзначив І.Ренькас.

За проектом колекторів мало бути два: основний і запасний. На жаль, збудовано було тільки основний. І.Ренькас пояснив, що другий мав бути прокладений за умови збільшення населення міста. Тому у той же день, 26 вересня ц.р., скид каналізаційної води на очисні споруди було призупинено. Усі нечистоти проходили через дюкер – трубу, що пролягає по дну Дніпра на лівий берег річки, де розташовані запасні поля фільтрації.

– Полями користуються тільки в аварійних випадках, однак і поля, і дюкер у задовільному стані, – зазначив І.Ренькас. – За цим слідкує КП “Управління ВКГ”. За умови надзвичайної ситуації місто може перекачувати каналізаційні води на лівий берег упродовж двох місяців.

Небезпека була й з іншого боку. Аварія загрожувала новій асфальтованій дорозі, що пролягає в цьому районі в напрямку села Пекарі. Під час ліквідації аварії близько 50 см асфальтового покриття висіло над виритою траншеєю.

Працівники КП “Управління ВКГ” оперативно ліквідували аварію в той же день – 26 вересня ц.р. Поки що, як відзначив І.Ренькас, вжито лише тим-часові заходи – верхній шар колектора накрили тротуарними плитами (топами), замазали шви цементом і засипали землею. Це дало змогу врятувати дорогу і 27 вересня ц.р. запустити в дію очисні споруди. У планах – заміна всієї труби, що міському бюджету не під силу.

У четвер, 27 вересня ц.р., було зібрано нараду, до відома поставили голову Черкаської облдержадміністрації С.Тулуба. На місце аварії прибули заступник голови Черкаської ОДА А.Безверхній, начальник Головного управління з питань надзвичайних ситуацій та оборонної роботи облдержадміністрації О.Криворучко та представники обласної екологічної інспекції. Прибулі розглядали питання, яким чином можна здійснити перекладання 950 м труби, що вже не підлягає ремонту.

– За попередніми підрахунками, заміна колектора обійдеться в суму близько 4 млн. грн., – повідомив І.Ренькас.

У той же час було складено протоколи з відкриття надзвичайної ситуації місцевого масштабу. Наразі відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. №415 “Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету” готується перелік необхідних документів, аби місто мало змогу отримати фінансову допомогу від держави для ремонту аварійного колектора.

– По місту багато аварійних ділянок на колекторі, – каже І.Ренькас. – Особливо в місцях, де вони самопливні. Поступово вони замінюються. Так, у 2005 році повністю був замінений колектор довжиною 2,5 км, що від транспортної розв’язки по вулиці 206-ї дивізії у Каневі до житлового будинку №47, що по вулиці Героїв Дніпра, а в 2011р. замінено 300 м колектора на території нижнього парку Шевченківського національного заповідника. Щодо нинішньої ситуації, то умови дуже складні. І не тільки з фінансового боку. Поруч із колектором розташовані три кабелі (електричні дроти і кабелі зв’язку), що заважатимуть проведенню робіт. Треба прокладати ще один колектор впритул до цього, що вже є, або замінювати цей. Та й техніка не має можливості заїхати до місця аварії, адже дорога може осунутися.