Національна асоціація банків України (НАБУ) звернулася до Антимонопольного Комітету України з обґрунтуванням необхідності внесення змін до чинного законодавства, які б унеможливили зловживання своїм монопольним становищем спеціалізованими торгуючими організаціями, що уповноважені реалізовувати арештоване майно. Про це повідомила прес-служба НАБУ.

В Україні арештоване майно реалізовують спеціалізовані торгуючі організації на підставі укладених угод з органами державної виконавчої служби (ДВС). Міністерство юстиції визначає ці спеціалізовані організації через тендер. Банки позбавили цієї можливості ще два роки тому. Інакше кажучи, нині органи ДВС на власний розсуд обирають торгуючу організацію (з переліку, затвердженого Мінюстом), яка реалізовуватиме арештоване майно боржника. На думку Незалежної асоціації банків України, існуюча схема відкриває можливості для зловживань монопольним становищем. НАБУ вказує на кілька суперечливих моментів.

По-перше, нечіткі й відверто дискримінаційні критерії, які застосовуються Міністерством юстиції при визначенні спеціалізованих установ. Це, приміром, прибутковість діяльності претендента протягом останніх двох років. При цьому положення Міністерства юстиції України, яке регламентує ці питання, не конкретизує розміру прибутку, необхідного для проходження тендеру. Те саме стосується й наявності технічних можливостей та досвіду роботи із забезпечення організації зберігання та реалізації майна, оскільки положення не деталізує, які саме технічні можливості повинен мати потенційний переможець тендеру і як йому набути досвід, не будучи допущеним до проведення відповідних операцій.

Та найбільше обурення викликає відверто дискримінаційна вимога надання учасником інформації щодо результатів здійснення діяльності з реалізації арештованого майна протягом поточного року. Тобто новим організаціям, яких цього року не допустили на ринок реалізації арештованого майна, марно й мріяти потрапити туди наступного. Як наслідок, на цьому ринку утвердились постійні гравці. Так, 2 з 4-х спеціалізованих організацій, які перемогли у тендері Міністерства юстиції (ПП СП “Юстиція” та ПП “Нива – В.Ш.”), відбираються чотири роки поспіль (2009 – 2012 рр.), а ТОВ “ТД Еліт Сервіс” отримувало право реалізації арештованого майна в 2011 та 2012 роках. Виключне право реалізації арештованого майна лише кількома підприємствами унеможливило вільну конкуренцію на цьому ринку і очікувано призвело до практично повсюдного встановлення торгуючими організаціями винагороди у максимально дозволеному законом розмірі вартості реалізованого майна – 15%.

По-друге, законодавством передбачено, що гарантійний внесок переможця торгів, який відмовився підписати протокол переможця торгів або не вніс у передбачений термін усю суму грошей за лот, перераховується торгуючій організації. Ця норма дає можливість організатору торгів фактично контролювати їх перебіг, використовуючи фіктивних учасників, які можуть зривати торги, оголошуючи завищену ціну або не вносячи її. При цьому такі підставні учасники фактично не втрачають гарантійного внеску, оскільки пов’язані з торговцем. Наступні торги цим же арештованим і нереалізованим майном розпочинаються вже зі значно нижчої стартової ціни.

По-третє, законним способом недопущення торгуючою організацією небажаних учасників на торги є обмеження терміну реєстрації учасників (приміром, 2-3 годинами). Таке штучне звуження кола потенційних покупців теж <<грає>> на пониження вартості продажу реалізованого майна. У результаті, констатують у НАБУ, порушуються інтереси як стягувачів, так і боржників. Адже завищена винагорода спеціалізованих торгуючих організацій стягується за рахунок вартості реалізованого майна. Це спричиняє збитки стягувачам (в т.ч. банкам як кредиторам), позаяк вони отримують в середньому від 30 до 50% вартості майна, яке виступало забезпеченням виконання зобов’язань за кредитами. Це загроза й для боржника – адже його зобов’язання перед банками скорочуються у значно меншому розмірі, ніж початкова вартість застави.

На думку банкірів, слід на законодавчому рівні вирішити кілька проблем: змінити нечіткі та дискримінаційні вимоги до учасників тендеру з вибору спеціалізованих організацій з продажу арештованого майна, впорядкувати процедуру відбору органами ДВС спеціалізованої організації для реалізації арештованого майна та переглянути необґрунтовано завищену вартість послуг спеціалізованих торгуючих організацій.

З текстом листа звернення Незалежної асоціації банків України до Антимонопольного комітету України можна ознайомитися на сайті www.nabu.com.ua.