Відкрити реабілітаційний центр заплановано на базі санаторію «Україна». Відповідну соціальну угоду про це підписано днями між черкаською громадською організацією інвалідів «Я не сама» та кандидатом у одномандатному виборчому окрузі №194, головним лікарем Черкаського обласного онкологічного диспансеру, головним онкологом Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф Черкаської ОДА Віктором Парамоновим.

Ця угода стала першою соціальною угодою кандидата із виборцями на Черкащині.

– Механізм соціальних угод створив можливість реалізувати давно назрілу ідею за сприяння влади. Такий центр – життєво необхідний щонайменше для 4,5 тисяч онкохворих черкащанок – ми прагнули створити давно, писали прохання про сприяння, проте їх ніхто не підтримав, – констатував головний лікар  Черкаського обласного онкологічного диспансеру Віктор Парамонов. –  Рак молочної залози є причиною №1 того, що молоді, активні, працездатні жінки Черкащини і України загалом стають інвалідами, – констатував. Таке відділення реабілітації допоможе вирішити проблему реабілітації жінок після інтенсивного лікування онкопатології. Лікування інтенсивне, часто це операція, після чого жінці просто необхідний час на відновлення організму. Проте у онкодиспансері лише лікують – після цього жінка змушена повертатись на роботу або її полишати. Відділення реабілітації уже існують у кількох областях України і уже довели свою ефективність. Перебування жінок у них частково компенсується із фонду соціального страхування, у нас можливо було би закласти ще й якусь частку компенсації до обласного бюджету.

– До такого центру мають увійти лікувальне відділення, відділення трудової реабілітації, психотерапевтичний блок та спортивно-оздоровчий комплекс, – зазначила голова організації «Я не сама» Тамара Баранецька. –  Для нас це вкрай важливо – отримати такий центр. Лікування впливає на весь організм, тож період відновлення  жінкам критично необхідний. У такому центрі мають надавати допомогу фахівці різних профілів – адже жінці навіть харчуватись потрібно зовсім інакше, інакше працювати, взагалі – інакше жити…. І дуже важливо, щоб у цей час хтось підтримав, пояснив, допоміг. Ми відвідували такі центри у інших містах – повернулися вражені  – і з гарячим бажанням, аби і наші жінки отримали шанс на таку допомогу.