Громада вирішує, якого рівня медична допомога їй потрібна

Про старт другого етапу медичної реформи сьогодні точиться чимало розмов. Медичні установи України й електронна система охорони здоров’я виявилися не готовими до запровадження новацій із 1 січня 2020 року, як планувалося раніше. Тож запуск реформи вторинки тепер анонсують на квітень. Однак поки деякі лікувальні заклади країни лише розмірковують, вичікують, бояться або критикують реформу вторинної ланки, інші впевнено рухаються вперед. Серед таких — і КНП «Перша Черкаська міська лікарня».

Про це пише газета “Ваше здоров”я”.

«Етапи реформи — це не проблеми, а сходинки до досягнення поставлених завдань», — саме так оцінює ситуацію з реформуванням галузі охорони здоров’я заступник директора КНП «Перша Черкаська міська лікарня» Дмитро Задериголова. І ці сходинки медичний заклад успішно долає, до того ж, як оптимістично зауважив Дмитро Андрійович, подекуди навіть швидше, ніж це відбувалося у Європі.

«У Польщі первинна ланка медицини реформувалася протягом чотирьох років. В Україні — фактично за рік. Звісно, в процесі дещо удосконалюється, «притирається», але реформа первинки відбулася. Вторинний рівень медичної допомоги у тій же Польщі трансформувався 10 років, у нас планують витратити 3 роки. І ми це зробимо, принаймні наш заклад встигне реформуватися за цей час», — переконує він.

Упевненість лікаря ґрунтується на тому, що тут не чекають, коли офіційно розпочнеться реформування вторинки в Україні, до неї вже активно готуються.

Комп’ютеризація закладу — це не лише комп’ютер та інтернет

КНП "Перша Черкаська міська лікарня"Сьогодні в Першій міській лікарні зосередилися на комп’ютеризації закладу, адже без цього неможливо під’єднатися до електронної системи охорони здоров’я та підписати угоди з НСЗУ на оплату медичних послуг.

«Як виявилося, цей шлях здолати непросто. Прийнято вважати, що коли є комп’ютери і проведена мережа інтернет, то заклад готовий до роботи з Національною службою здоров’я України. Ми теж так думали. Але в реальності виявилося значно складніше, усе довелося робити по-новому», — розповідає Дмитро Андрійович.

Нині в лікарні проведено окрему інтернет-мережу з високим багаторівневим ступенем захисту, що підтверджено сертифікатами. Для повноцінного функціонування системи придбали 2 сервери та комп’ютери. Усе це дасть змогу організувати 100 автоматизованих робочих місць. Медична інформаційна система (МІС) закладу готова до роботи на 90% — на її організацію та комплектуючі витрачено близько 2 млн грн із міського бюджету.

«Комп’ютеризацію медичного закладу почали в січні цього року. Ми скористалися дос­відом Департаменту охорони здоров’я Черкаської міської ради з інформатизації первинки, і тому під час створення МІС труднощів у нас не виникало», — ділиться Дмитро Андрійович.

Тож цю сходинку реформування фактично подолано, і Перша Черкаська міська лікарня долучилася до єдиного медичного інформаційного простору міста, підключилася до електронної системи охорони здоров’я. Отже, на повістці дня — наступний крок.

КНП "Перша Черкаська міська лікарня"

«Основна теза медреформи — «гроші ходять за пацієнтом», тобто оплачуватимуться фактично надані послуги. А коли фінансуватиметься лише послуга, той, хто до цього не буде готовий, просто задихнеться. А хто раніше це зрозуміє — отримає більше дивідендів», — констатує Дмитро Задериголова.

З початком медичної реформи в Україні керівники й медики Першої Черкаської міської лікарні розуміли, що зміни в галузі є нагальними — лікарня має перетворитися на сучасний, зручний заклад, де надають якісну медичну допомогу, як у цивілізованих країнах. Тож черговим важливим щаблем у її реорганізації стало формування якісного сервісу надання медичних послуг, забезпечення його новим сучасним обладнанням, запровадження новітніх технологій, ремонт приміщень, покращення умов перебування пацієнтів тощо. Фактично — приведення медичного закладу до рівня, якого вимагає Національна служба здоров’я України (НСЗУ).

Розвиваємо ті напрямки медичної допомоги, у яких лідируємо

«Ми розуміємо, що повинні розвивати ті напрямки, за якими є лідером у регіоні. Навіщо витрачати додатковий ресурс на організацію нових медичних послуг, у яких не маємо напрацювань? Скажімо, один із напрямків медичної допомоги, котрі НСЗУ визначила пріоритетними, — неонатологія. Але в регіоні є заклади, що на цьому спеціалізуються, тож нам ні до чого претендувати на цю нішу. А, скажімо, у Третій Черкаській міській лікарні швидкої медичної допомоги немає опікового відділення, відтак навіщо їм витрачати ресурс і починати з нуля, якщо таке відділення є у нас?», — розмірковує Дмитро Задериголова.

Структура лікарніНатомість, зауважує він, у їхньому закладі працюють 5 урологів-експертів, а загалом в урологічному відділенні лікарні — 39 медиків. Швидка привозить у заклад хворих із нирковою колікою, пієлонефритом, циститом, іншою урологічною патологією. І сьогодні відділення урології Першої Черкаської міської лікарні надає невідкладну та планову допомогу населенню на сучасному рівні за принципом 24/7. Відділення має свій операційний блок на дві операційні — планову й ургентну, перев’язувальний, ендоскопічний, маніпуляційний кабінети, забезпечене всім необхідним для роботи обладнанням та інструментарієм.

«Враховуючи всі надбання, ми розуміємо, що нам потрібно й надалі розвивати й удосконалювати саме цей напрямок», — підсумовує лікар.

Під керівництвом завідувача відділення Віталія Ткаченка в практику впроваджуються сучасні методи оперативного лікування: видалення аденоми передміхурової залози і пухлин сечового міхура, пластика миски і сечоводу, резекція кіст нирки при полікістозі, нефротомія та декапсуляція при апостематозі та карбункулах нирок. Лікарі відділення опанували пластику міхурово-вагінальних нориць, стентування сечоводу при сечокам’яній хворобі, лікують чоловіче безпліддя. Для посилення урологічного напрямку цього року за рахунок коштів міського бюджету придбано ударно-хвильовий безконтактний літотриптер — унікальне високотехнологічне обладнання, якого немає в жодному закладі області. А якщо брати до уваги, що це найсучасніша модель такої апаратури, то він наразі єдиний і в Україні. Нова апаратура дає змогу проводити під УЗ- або рентгенконтролем безконтактне дроб­лення каменів. При цьому вдається запобігти ушкодженню тканин, а пісок поступово виводиться з організму при сечовипусканні.

«Методи, які ми застосовуємо для видалення каменю з нирок, не замінюють один одного. До кожного конкретного методу є свої показання і протипоказання (враховуються розміри та щільність каменю). Завдяки новому літотриптеру ми змогли створити замкнений цикл у лікуванні сечокам’яної хвороби. Тепер нам не потрібно відправляти хворого в інші міста, де застосовують дистанційний метод лікування», — уточнює Віталій Ткаченко.

 Медики впевнені: із запровадженням сучасних методів лікування в медичному закладі збільшиться і кількість пацієнтів, за надання послуг яким вони отримуватимуть оплату від НСЗУ, і навіть сподіваються, що завдяки таким підходам до роботи урологічного відділення на його базі вдасться організувати сучасний центр лікування сечокам’яної хвороби.

У кожного відділення лікарні — своя роль

Урологічне відділення — не єдина конкурентна перевага Першої Черкаської міської лікарні. На її базі розташований обласний опіковий центр на 40 ліжок (із них 10 — дитячих).

«Лікарі нашого комбустіологічного відділення рятують пацієнтів з опіками майже 90% поверхні тіла. Ось і зараз у нас перебуває дівчинка після електротравми: робила селфі на даху потяга й зачепила дроти. Обгоріло 70% тіла. Ми її врятували і вже перевели з реанімації. Летальність серед обпечених у нашому відділенні — одна з найнижчих в Україні», — розповідає Дмитро Задериголова.

КНП "Перша Черкаська міська лікарня"

Лікарі відділення проводять такі операції, як аутодермопластика, пластика місцевими тканинами, італійська пластика, стебло Філатова, використовують ранню нек­ректомію з ксенодермопластикою, накладають шини «Ліра» на пальці кінцівок. Протягом останніх років у відділенні з’явилися нові сучасні дерматоми, перфоратори для сітчастих ксенодермотрансплантантів, некротоми.

«Опіки потребують не лише тривалого лікування, а й реконструктивної хірургії, тому лікарі-комбустіологи — ще й чудові косметологи, — каже Дмит­ро Задериголова. — Зрештою, цього потребує ринок, це приваблює пацієнтів, тож до нас приїжджають з інших областей і навіть із-за кордону».

Гордістю закладу є також діагностичне відділення. Рік тому для нього придбали сучасне обладнання для ендоскопічних досліджень.

«Завдяки сучасній апаратурі експертного класу проводимо відеогастро-, відеоколоно- і відеобронхоскопію. Гастроскопії виконуємо з електронною хроноскопією, що дає змогу відрізняти патологічні тканини від здорових. З появою сучасного відеогастроскопа виявлення онкопатології збільшилося вдвічі», — зазначив лікар-ендоскопіст В’ячеслав Глаговський.

Подібної апаратури в інших мед­закладах регіону немає. Нині на рік тут проводять близько 1 тис. відеоколоноскопій і 5 тис. відеогастроскопій. Серед послуг, які фінансуватиме НСЗУ, пріоритетними є раннє виявлення онкопатології. Всі ендоскопічні дослідження оплачуватимуться за вдвічі вищим тарифом.

«Наші фахівці мають сертифікати з онкології. Це дає змогу виявляти ранні форми раку, зокрема колоректального, який нині лідирує за поширеністю серед онкозахворювань», — продовжує Дмитро Задериголова.

Заступник директора КНП зазначив: НСЗУ висуває високі вимоги до обладнання ендоскопічних кабінетів, і перевагу віддаватимуть тим службам, які можуть проводити скринінгові обстеження шлунка і кишечнику. В іншому разі з медичними установами не підписуватимуть договір за цією послугою. Ендоскопічний кабінет Першої Черкаської міської лікарні цілком відповідає встановленим вимогам.

КНП "Перша Черкаська міська лікарня"

На високому рівні в закладі й мініінвазивна хірургія: методом лапароскопії тут оперують вже впродовж 20 років. Віднедавна в цьому відділенні проводять баріатричні операції (хірургічне лікування ожиріння) — це відносно молодий напрямок у хірургії. У таких пацієнтів майже завжди є супутні патології (цукровий діабет, гіпертонічна хвороба), а баріатричні операції полегшують їх перебіг. Окрім цього, відділення має успішну практику застосування ендовенозної лазерної абляції — мініінвазивного методу лікування варикозної хвороби, також дуже популярного у пацієнтів. Тому реконструкції відділення приділяють особливу увагу. Цього року сюди закуплено нове обладнання: лапароскопічну стійку, стельові світильники, 2 нові хірургічні столи японського виробництва. Також тут буде розташована мобільна рентгенустановка С-дуга для забезпечення виконання складних ендоскопічних ретроградних холангіо­панкреатографічних процедур через дуоденоскоп.

 «У структурі закладу залишаємо також терапевтичні відділення, оскільки ліжка різного терапевтичного напрямку завжди будуть затребувані. Удосконалюємо і дещо змінюємо роботу неврологічного відділення, адже сьогодні держава тримає на контролі надання допомоги хворим з інсультами, їхній реабілітації. Хочемо акцентувати увагу на відновному лікуванні післяінсультних хворих: на базі неврологічного відділення плануємо відкрити центр нейрореабілітації», — розповідає заступник директора.

Для створення такого центру в медичному закладі є відповідна база, зокрема добре обладнане відділення фізіотерапії. Уже зараз його фахівці займаються реабілітацією хворих після опіків, неврологічних ускладнень тощо.

«Напрацювання реабілітологів об’єднаємо з досвідом наших невропатологів і фізіотерапевтів. Ми вже ознайомилися з роботою аналогічних закладів у Києві, тож рухаємося вперед і в цьому напрямку», — каже Дмитро Андрійович.

Пульмонологічне відділення на 30 ліжок — єдине в місті. Коли починається період вірусних захворювань, збільшується зокрема кількість хворих на пневмонію, яким потрібна стаціонарна допомога. Збережуть тут і ендокринологічне відділення, котре продовжуватиме надавати стаціонарну планову й ургентну допомогу.

Отоларингологічне відділення лікарні із 40 ліжками для стаціонарного лікування раніше мало статус обласного, а також було центром, де готували кадри для всієї Черкащини. Останнім часом тут запроваджено нові діагностичні та лікувальні інвазивні методи, зокрема відеоскопічну хірургію носових раковин та носової перетинки, риносинусотомію, біомік­роскопію ЛОР-органів. Проводять лікування секреторних отитів хірургічним методом, пластичні реконструктивні втручання на зовнішніх ЛОР-органах (ніс, вуха) тощо.

Дмитро Задериголова переконаний: Перша Черкаська міська лікарня готова працювати в нових умовах і навіть долучитися до медичного туризму.

«З нашими висококваліфікованими фахівцями і новітнім обладнанням ми можемо надавати медичні послуги навіть пацієнтам з-за кордону. У нас були такі випадки — приїжджали клієнти з Італії, Польщі, країн Балтії. У сучасному світі все капіталізується, і медицина теж. Відрадно, що це розуміють і депутати Черкаської міської ради нинішньої каденції», — каже Дмитро Задериголова.

Результат співпраці з місцевими органами влади

Роль місцевої влади в розвитку медичної галузі регіонів значно зросла завдяки децентралізації. І там, де є підтримка місцевих органів влади, медичні заклади здатні швидше й ефективніше підготуватися до нової форми фінансування.

«Нині лікарні фактично утримують громади, а НЗСУ лише замовляє послугу й оплачує її. Саме члени громади вирішують, якого рівня допомогу вони отримуватимуть у своєму населеному пункті. Речниками волі громади виступають депутати місцевих рад та їх очільники. Відрадно, що в нас склалося повне взаєморозуміння із депутатським корпусом і міським Головою Анатолієм Бондаренком. За останні два-три роки ми придбали величезну кількість апаратури, отримали кошти на ремонт. Місцева влада нас почула, а це — частина успіху», — ділиться заступник директора КНП.

Цього року для КНП «Перша Черкаська міська лікарня» із бюджету міста виділено понад 30 млн грн, зокрема на придбання ультразвукового літотриптора — 14 млн грн. Заклад також отримав новітній рентгенапарат італійського виробництва на три робочі місця та новий ультразвуковий апарат експерт-класу.

«За допомогою місцевої влади ми готуємося до змін, не чекаючи «відмашки» з Києва. Ми йдемо своїм шляхом, бо це потрібно нашій громаді», — наголосив Дмитро Задериголова.

Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.