Черкаська міська влада дбає про нову якість медичних послуг

В умовах децентралізації держава все більше повноважень делегує місцевій владі. Зокрема й питання охорони здоров’я населення та підвищення ефективності медичного обслуговування на місцях, пише Економіка сьогодення.

Реформування медичних закладів вторинного рівня без успішного проведення змін на первинці неможливе. У цьому переконаний директор Департаменту охорони здоров’я виконавчого комітету Черкаської міської ради Олег Стадник.

 Не треба чекати вказівок згори

У Черкасах працюють 16 медичних комунальних закладів вторинного рівня. Усі вони з однаковим минулим — без ремонтів, із застарілим обладнанням і дефіцитом медперсоналу. Чи зможуть медичні установи з таким багажем працювати в нових умовах, із якими доведеться зіштовхнутися вже у 2020 році? Розуміючи складність ситуації, міська влада Черкас не чекає вказівок згори, а постійно працює над удосконаленням роботи лікувальних установ.

Нині вже підбито перші підсумки проведеної в Черкасах роботи. Місто має позитивний досвід входження в «першу хвилю» укладання договорів із НСЗУ закладів первинної медичної допомоги. Унаслідок цього заробітна плата сімейних лікарів і лікарів-педіатрів зросла у 2,5-3 рази. Це один із тих результатів реформи, який у медичному середовищі сприймається абсолютно позитивно.

«Те, що за ці роки зроблено на первинному рівні, зараз вдосконалюється і розвивається. Наприклад, електронна реєстратура, електронний запис до лікаря, електрона амбулаторна картка пацієнта, мобільний додаток «Мій медкабінет», що дає можливість записатися до лікаря в онлайн-режимі, не відвідуючи медичної установи. Завдяки цьому вдалося впорядкувати роботу центрів сімейної медицини», — розповідає Олег Стадник.

Черкаси потрапили в першу десятку рейтингу інноваційних міст України саме завдяки впровадженню системи онлайн-запису до лікаря. Нині майже 230 тис. містян мають електронну картку пацієнта, яка незабаром стане їх основним медичним документом. Наразі планується впровадження електронної історії хвороби, що максимально спростить роботу з інформацією.

Змінюються й умови функціонування медичних закладів. У приміщеннях центрів ПМСД проводять ремонти, оновлені вестибюлі всіх Центрів та педіатричних амбулаторій, відремонтована будівля Центру сімейної медицини №2 за принципом реновації будівлі із енергозбереженням.

«За рахунок встановлення нових внутрішніх комунікацій ми вже можемо економити видатки на тепло, а отже, і бюджетні кошти на утримання приміщень первинної ланки», — констатує директор Департаменту охорони здоров’я.

Зміни, які відбулися на первинному рівні, позитивно позначилися і на кадровому потенціалі. Цього року вперше за останні роки на роботу прийшли 10 молодих лікарів первинної ланки, наступного — місто чекає ще 10.

Після успіхів на первинці в Черкасах розпочали впроваджувати зміни на вторинному рівні медичної допомоги — як амбулаторно-поліклінічної, так і стаціонарної.

«Напрацювання, що стосувалися центрів сімейної медицини, впроваджуємо і на вторинній ланці. У КНП «Черкаська міська дитяча стоматологічна поліклініка», «Черкаська міська стоматологічна поліклініка» та «Черкаська міська реабілітаційно-оздоровча поліклініка «Астра» запроваджено електронні реєстратуру, картку пацієнта, рецепти. Тобто усі «вузькі» спеціалісти вже працюють в електронній системі», — повідомив Олег Михайлович.

Новим етапом на вторинному рівні стало введення в електронну картку пацієнта електронного модуля «Лабораторія». Наявне лабораторне обладнання міста нині зосереджено в КНП «Черкаська міська консультативно-діагностична поліклініка». Для зручності пацієнта в єдиному міському лабораторному центрі працюють 5 пунктів взяття крові. Тобто відвідувачі приходять здавати аналізи, як і раніше, у поліклініку. А вже біоматеріали доставляють в єдину лабораторію, де сучасне обладнання працює на повну потужність.

«Це вигідно насамперед економічно, — констатує Олег Стадник. — Раніше траплялися випадки, коли доводилося запускати біохімічний аналізатор, розрахований на встановлення результатів аналізів для 50 осіб, лише для 10 пацієнтів».

Крім того, пацієнт оперативно отримує інформацію про стан здоров’я — уже до обіду результати зданих зранку аналізів з’являються в його електронній картці. Найближчим часом запрацює електронна реєстратура в жіночих консультаціях, запровадять електронну історію хвороби в невеликих стаціонарних закладах: КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня», КНП «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування» тощо.

«Добре, що необхідність усіх цих змін розуміє місцева влада. Ось і на останній сесії міської ради уточнили бюджет і перерозподілили кошти так, що до двох серверів, придбаних раніше для первинної ланки, купуємо ще 5 серверів, котрі забезпечать зберігання інформації стаціонарів», — повідомив Олег Михайлович.

За його словами, це буде один із перших регіональних інформаційних ІТ-технологічних дата-центрів медичного спрямування. І це надзвичайно важливо, бо коли наступного року фінансування закладів стаціонару відбуватиметься за принципом оплати за пролікований випадок, то завдяки міській інформаційній системі НСЗУ бачитиме точну кількість пролікованих у медичних закладах Черкас пацієнтів і, відповідно, спрямовуватиме фінансування.

«НСЗУ не потребує жодної інформації на паперових носіях. Укладені лише в електронному варіанті декларація й документи аналізують й фінансують за принципом «гроші ходять за пацієнтом». Тепер, якщо до міської лікарні звернеться людина з іншого населеного пункту, то на неї не витрачатимуться кошти місцевого бюджету, як це було раніше. Після появи інформації про пацієнта в електронних актах виконаних робіт медзакладу НСЗУ направить фінансування за пролікований випадок. Тому ми поспішаємо налагодити систему, щоб успішно ввійти в «першу хвилю» реформування стаціонарної допомоги», — запевнив Олег Стадник.

Чужих пацієнтів… гостинно запрошують

Виходить, що зі зміною моделі фінансування змінюється і ставлення до пацієнтів, навіть до «чужих».

«Ситуація стає зворотною. Тепер ми зацікавлені, щоб до нас приїжджали іногородні пацієнти, бо за ними «йтимуть гроші». Раніше кошти, виділені на пацієнта, який їхав у Черкаси, залишалися в Христинівці чи Монастирищі. А хворий із району «з’їдав» фінансування, виділене на черкасця. Тепер ситуація міняється. Він поїхав у Київ — там заплатили за його лікування, у Черкаси — кошти направили сюди», — пояснює Олег Михайлович.

Однак тепер постає питання, як зробити, аби пацієнти прийшли саме в медичні установи міста, а не шукали кращих лікарень в інших регіонах або столиці. У Черкасах питання вирішують за активної допомоги міського самоуправління.

«Міська влада на чолі з Черкаським міським Головою Анатолієм Бондаренком зайняла чітку позицію щодо розвитку медичної галузі міста, — розповідає заступник міського Голови Ігор Волошин. — Медики повинні працювати, а пацієнти лікуватися в належних умовах. Тому однин із ключових розділів у Програмі соціально-економічного розвитку міста Черкаси присвячено саме охороні здоров’я, і депутати міської ради із розумінням приймають відповідні рішення. Цього року на охорону здоров’я міста з коштів бюджету розвитку спрямовано 79 млн грн. У 2018 році ця сума складала 50 млн грн; у 2017  — 28 млн грн”.

Зокрема, для КНП «Перша Черкаська міська лікарня» цього року заплановано понад 30 млн грн, лише на придбання ультразвукового літотриптера – 14 млн. Це унікальне високотехнологічне обладнання, якого немає в жодному медзакладі області, що дасть змогу на базі урологічного відділення організувати сучасний центр лікування сечокам’яної хвороби. Тут також буде створено потужний діагностичний центр для обстеження пацієнтів у стаціонарних умовах. Для цього придбають повний набір обладнання для ендоскопічного дослідження. Монтують і сучасний цифровий рентгенапарат, який дасть змогу якісно діагностувати інші патології, крім того, триває ремонт операційного блоку. Передбачається, що саме цей медичний заклад буде конкурентом у питаннях планового обстеження та лікування пацієнтів із усієї Черкащини.

«Робота з розвитку системи охорони здоров’я міста чітко спланована і реалізується поетапно завдяки належному фінансуванню. Ми ставимо перед собою завдання не просто увійти в реформу, а вийти на передові позиції. Адже нам необхідно буде конкурувати за пацієнта з обласними закладами, приватними клініками, столичними медичними центрами, клініками та інститутами», — наголошує Ігор Волошин.

Для тих, хто потребує ургентної допомоги, значно підсилили КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги». Минулого року для закладу придбали мобільну рентгенустановку вартістю 3,2 млн грн та інше обладнання на суму 24 млн грн, зокрема комп’ютерний томограф, який працює в цілодобовому режимі, без вихідних і може виконувати близько 50 досліджень на добу. Пацієнти стаціонару закладу проходять обстеження безоплатно.

Цього ж року на суму майже 13 млн грн придбано обладнання, яке забезпечує лікувальний процес: високотехнологічні апарати штучної вентиляції легень, автоматичні монітори, котрі слідкують за станом пацієнта, автоматичні дозатори введення лікарських речовин. Минулого року тут відкрили відремонтоване терапевтичне відділення невідкладних станів, а цього року завершується ремонт неврологічного відділення, на черзі — кардіологічне.

Гроші вирішують усе, навіть долю реформи

«Перехідний період до реформування вторинної ланки — це тривалий процес. Його не можна здійснити за один день, і навіть за один рік. Лікарні збудовані за старими проектами, а вимоги — нові. Щоб усе підготувати, потрібен план щонайменше на 5 років. І тут без розуміння місцевої влади нічого зробити не вдасться. Адже державної субвенції не завжди вистачає навіть на зарплату медикам», — розповідає головний лікар КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради Олександр Федорук.

Він звернув увагу, що такі суми виділяють уперше за всю історію лікувального закладу. Минулого року вперше за десятки років вдалося придбати м’який інвентар (матраци, простирадла, ковдри), функціональні ліжка, сучасні каталки.

«Відрадно, що міський Голова та депутатський корпус розуміють необхідність оновлення медичних закладів. Ми їм представили проект свого бачення реформування нашої лікувальної установи. Наприклад, потрібно було оновити систему газопостачання, бо вже ніхто не возить кисень у балонах. Проект коштував 24 млн грн, і до нас дослухалися», — каже Олександр Федорук.

Інколи міська влада пропонує і свої ідеї. Так, протягом останніх років КНП «Третя Черкаська лікарня швидкої медичної допомоги» забезпечує першу добу перебування пацієнта в медичній установі за кошти бюджету. Однак головний лікар зауважує, що місцевий бюджет, попри всі зусилля, не може покрити усі витрати медичної сфери. Тож потрібно міняти загальний підхід до фінансування лікувальних закладів на державному рівні.

КНП «Черкаська міська реабілітаційно-оздоровча поліклініка «Астра», на думку місцевих чиновників, повинна стати передовою поліклінікою з впровадження реабілітаційних технологій. Тому сюди минулого року закупили реабілітаційне обладнання на суму майже 800 тис. грн, а зараз поліпшують умови енергоефективності будівлі.

До речі, значну частину коштів місцевого бюджету спрямовують саме на енергозбереження та енергоефективність споруд медзакладів. Адже це дасть змогу витрачати надалі менше бюджетних коштів на енергоносії та спрямувати їх на поліпшення матеріально-технічної бази. Тож нині тривають реконструкція частини будівель КНП «Друга Черкаська міська лікарня відновного лікування», ремонт КНП «Черкаська міська інфекційна лікарня».

У єдиному в регіоні КНП «Черкаська міська дитяча стоматологічна поліклініка» нині облаштоване місце для надання ортодонтичної допомоги. Тут працюють електронні реєстратура та картка пацієнта. Це вже сучасна медична структура, куди привозять дітей з усієї області.

Наявність малоконкурентних пологових відділень у районах, де народжується близько 200 малюків на рік, обумовила те, що нині в КНП «Черкаський міський пологовий будинок «Центр матері та дитини» приймають пологи у майже 20% іногородніх. Фахівці переконані, що боротьба лікувальних установ за вагітну й роділлю буде серйозною, тому для цього закладу закуплено обладнання для виходжування новонароджених на суму 6 млн грн та обладнання для операційних — лапароскопічний комплекс, нові операційні столи (на це витрачено майже на 3 млн грн).

«Сьогоднішні капіталовкладення дадуть змогу повноцінно увійти в реформу всім закладам міста. Більше того, це згодом розвантажить міський бюджет, оскільки ми не утримуватимемо заклади охорони здоров’я в частині поточних видатків із міського бюджету. Ми виділятимемо кошти лише для забезпечення енергоносіями, водою тощо й удосконалення матеріально-технічної бази. Це взаємовигідна співпраця: чим ліпше працює заклад охорони здоров’я, тим більше пацієнтів сюди приходить, а відтак він заробляє більше грошей й інтенсивніше розвивається», — констатує Ігор Волошин.

Щоб заробляти в майбутньому, треба вкладати зараз

Якщо нова система фінансування дає змогу лікарні заробити, то здається логічним рішення, коли медичні заклади самостійно створюють матеріально-технічну базу за рахунок лікування пацієнтів і повернення коштів НСЗУ. Проте в Черкасах міркують інакше.

«На наявній матеріально-технічній базі заробляти неможливо. Такі медичні заклади не зможуть не те що залучити нових пацієнтів, а навіть утримати тих, хто в них лікується. Адже якщо відсутні певні види діагностики, то людина піде туди, де їй зможуть виконати всі необхідні дослідження. Пацієнту не потрібні голі стіни. Йому нині є із чого вибирати», — впевнений Олег Стадник.

Тому сьогоднішня влада Черкас робить капіталовкладення, розуміючи перспективність певних напрямків і можливість розвиватися, аби залучити ще більшу кількість пацієнтів.

«Це правильна позиція влади, а реформа дає змогу кожному закладу розвивати свою унікальність. Якщо таку точку знайдено, то лікарня чи центр мають тривалу перспективу — тут буде зосереджена велика кількість висококваліфікованих фахівців, напрацьований досвід. І ми сподіваємося, що сюди поїдуть пацієнти не лише з Черкас, а й з інших регіонів, а за ними потягнуться гроші. Це, своєю чергою, дасть новий поштовх для розвитку закладів охорони здоров’я. Такі зміни — на користь містянам,— наголошує Олег Михайлович. — Можна, звичайно, боротися за збереження статус-кво, але це не змінить поганого стану лікувальних закладів, невдоволення працівників, застарілі технології. А можна іти вперед і бачити перспективу. Одного оптимізму тут, звісно, замало, результат залежить від того, чи виділяють органи місцевого самоврядування кошти на розвиток інформаційних, медичних технологій. У Черкасах — виділяють, а отже, наші плани вдасться реалізувати», — підсумував Олег Стадник.

 

За інформацією газети “Ваше здоров’я”

Коментування та розміщення посилань заборонено.

Комментарии закрыты.