Актуальність питання незалежності України не можна переоцінити, адже за незалежність нашої держави склали голови кращі представники нації багатьох поколінь. Шлях до утворення незалежної і суверенної держави України був дуже тернистим. Ще з далекого минулого з часів гетьманства український народ прагнув самостійності, боровся за свою свободу і самовизначення.

25 років – це не просто чергова дата, це  важкий період нашої незалежності розвитку державності, який потребує детального аналізу.

На жаль, формування нової незалежної України з самого початку  відбувалось на хвилі ейфорії щодо її статусу. Тому, через нерозуміння процесів правильності створення демократичної держави втрачено дуже багато часу. З причин недосвідченості, або навіть більше,  байдужості до майбутнього свого народу, сформувалась ціла когорта чиновників різних рівнів, для яких Батьківщина так і залишилася нічого незначущим словом. Цей процес і досі триває. Україна втрачає величезні природні ресурси, які постійно вивозяться за кордон, країна стала своєрідним буфером між  Заходом та Сходом, що призвело до спаду економіки та зарахування її до країн третього світу.

Але не зважаючи на всі ці проблеми і негаразди українці все ж почали позиціонувати себе як нація, яка має свій етнос зі своєю особливою  культурою, якою пишаються та прославляють на весь світ.

Незалежність – це не тільки грошова одиниця та кордони, це фактично питання чи буде Україна, чи залишимося ми як нація.  На 25-му році незалежності України з’явилося відчуття, що у нас, нарешті, почали відроджуватися наша культура і українська нація. Основним нашим здобутком є те, що нація відбулась! Ми є і ми це довели. Ми різні і водночас однакові. Молоде покоління вже відчуло себе вільним і вже ніколи не буде мислити «совковими» стандартами.

За рахунок  єдності українського народу Україну визнали та почали сприймати як повноцінного гравця та партнера світової економіки. Навіть якщо наші здобутки не є відверто позитивними, вони роблять нас кращими і сильнішими. Вони роблять нашу націю неповторною.

Для мене особисто ці 25 років незалежності України, як свідомого громадянина, громадського діяча далекого від початку зародження та формування громадянського суспільства стали переломними. Перш за все прийшло усвідомлення себе як українця, як патріота своєї країни, задля якої потрібно гідно та чесно працювати. Працювати впевнено і послідовно для добробуту майбутнього переродженого з новими демократичними поглядами покоління та нарешті зламати застарілу зашкорублу систему, яка залишилась нам у спадок від радянських часів.

Переосмислення думок, цінностей та можливостей переконали мене у тому, що потрібно активно брати участь у процесах державності, потрібно управляти державою і це, гарантоване Конституцією право, належить кожному громадянину України. Ми можемо сміливо виражати свої думки, не боячись за свою безпеку, свобода слова зіграла не останню роль у процесі формування незалежності, надавши можливість громаді самовизначатись та говорити правду.

Я пишаюсь своє Україною, вона молода, десь незграбна, але її визнало світове суспільство, як країну зі своїми унікальними цінностями, єдністю та, безперечно, необмеженими можливостями. Наше завдання наразі, довести всім, що Ми заслуговуємо на те, що б з нами рахувались та поважали в усьому світі!

 І резюмуючи, хотілось би мовити словами Миколи Бук:

УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА!

Споконвічна – рідна земля,
Незалежна – держава моя,
Вічна і завжди єдина!
Ненька моя – Україна!

Тож, Слава Україні та її Героям!

 

Євгеній Глєбов,

Директор Громадської спілки

«Агенція підтримки підприємництва та інвестицій»,

 громадський діяч.

 

Від admin

Коментарі закриті.