Фонд гарантування вкладів має намір кардинально змінити принцип роботи – від порядку виплат постраждалим вкладникам до механізму торгів активами банків-банкрутів. Про це повідомляє Domik.ua

З 1 липня 2016 року в фонді обіцяють відмовитися від нині діючої системи виплат депозитів через “обрані” банки. 

“Поняття банків-агентів фактично зникне. Буде функціонувати т.зв. процесинговий центр фонду, встановлена ​​система терміналів. Вкладники зможуть звертатися за виплатою в будь-який час в будь-які банки, які будуть перебувати в списку ФГВФО (це стабільно працюючі фінустанови, які відповідають певним критеріям ) і отримувати виплати онлайн “, – розповів заступник директора розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.

Зараз вкладникам неплатоспроможних фінустанов озвучують список – у відділеннях яких банків вони можуть отримати свої кошти. Саме туди вони відправляються за внеском. Наприклад, роздрібним клієнтам Дельта Банку гарантовані суми до 200 тис. грн. виплачують державні Ощадбанк, Укрексімбанк і Укргазбанк. До недавнього часу в цьому переліку також фігурував Приватбанк, але з жовтня його звідти виключили.

Вибір агентів фондом завжди викликав багато запитань. Адже бути в списку обраних – означає отримати безумовні переваги. Клієнта, який прийшов за своїми грошима, нескладно умовити переоформити депозит і залишити кошти в “уповноваженому” банці. За статистикою фінустанов-агентів, що займалися виплатами вкладникам “Дельти”, практично кожен третій клієнт залишав гроші у них в банку.

Така система, по-перше, викликала ревнощі інших учасників ринку. По-друге, до переліку банків-агентів далеко не завжди потрапляли найнадійніші фінустанови. І, переоформивши депозит, клієнт через короткий час міг отримати повідомлення про банкрутство вже свого нового банку. Крім того, навантаження на агентів фонду останнім часом зросла багаторазово. З початку 2014 НБУ визнав неплатоспроможними 63 банку, так що зараз фонд гарантування проводить виплати більш 1 млн. вкладників. Як наслідок, механізм виплат вирішили змінити.

Як заощадять гроші платників податків

У серпні цього року набув чинності закон про вдосконалення системи гарантування вкладів фізосіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Він зобов’язав ФГВФО створити консолідований офіс, який буде контролювати розпродаж активів банків-банкрутів. Зараз ці функції виконують уповноважені особи фонду в кожному окремому банку, а центральний офіс тільки погоджує і схвалює їх дії.

“Така система була б непоганою, якби мова йшла про десятці неплатоспроможних банків. Але зараз їх більше 60 і в кожному уповноважений представник намагається сам організувати роботу з активами … Тепер же вони будуть тільки проводити інвентаризацію активів, відповідати за їхнє заощадження, збирати та надавати інформацію консолідованому офісу. А всі рішення буде приймати спеціальний централізований департамент “, – пояснив Андрій Оленчик.

ФГВФО катастрофічно не вистачає грошей для вкладників. За останні 2 роки фонд здійснив гарантовані виплати на суму понад 59 млрд грн. Сумарний же обсяг коштів, який прочитується постраждалим клієнтам неплатоспроможних банків, перевищує 70 млрд грн. Щоб справитися з таким навантаженням фонду доводиться брати кредити у Мінфіну і НБУ. У 2015 році сума таких запозичень склала 30500000000 грн., а за 2 роки – більше 50 млрд грн. Їх обслуговування виливається фонду в кругленьку суму. Наприклад, ставка за останнім кредитом від Мінфіну склала 11,05% річних.

При цьому заробітки фонду залишаються більш ніж скромними. Більшість спроб розпродати активи банків-банкрутів на торгах терплять фіаско, навіть при тому, що часто продаються за заниженими цінами. Зараз під контролем перебувають активи балансовою вартістю 380 млрд грн. Правда, їх оцінна вартість набагато менше – лише близько п’ятої частини від балансової. Однак навіть цю суму ФГВФО повернути не може. З початку року ФГВФО отримав від неплатоспроможних банків всього 3,5 млрд грн.

“Але ситуація скоро зміниться. Зараз ми продаємо т.зв.” неліквіди “, але вже найближчим часом на ринок вийдуть якісні активи, які були передані банками у вигляді забезпечення під рефінансування НБУ. І тоді цифри будуть зовсім інші, і ситуація зовсім інша. Щоб не захлинутися у всьому цьому, нам потрібен консолідований офіс”, – пояснив Андрій Оленчик.

Представникам постраждалих вкладників обіцяють дати можливість взяти участь у контролі над розпродажем активів ліквідованих фінустанов. ФГВФО минулого тижня підписав протокол з союзом вкладників Дельта Банку (до нього увійшли власники депозитів, що перевищують гарантовану суму). Відповідно до закону, вони є кредиторами четвертої черги і отримують компенсації тільки після формування ліквідаційної маси і її продажу. Тому вони максимально зацікавлені, щоб активи були продані дорого.

“Представникам вкладників будуть надаватися відомості щодо оцінювачів, аудиторів, формування лотів на аукціонах та ін. Ми будемо розкривати всю інформацію, яка не є банківською таємницею”, – обіцяють у фонді.

З неурядових банкірів стягнуть 100 млрд

Ще одна новація, яка гряде у фонді, – створення департаменту фінансових розслідувань. Його основною функцією стане робота з власниками істотної участі та топ-менеджерами “прогоріли” банків, залучення їх до відповідальності і стягнення завданих збитків. Дотепер фонд, в основному, покладався тільки на правоохоронців у надії, що ті проведуть розслідування і притягнуть до відповідальності недобросовісних банкірів.

“Після прийняття закону про вдосконалення системи гарантування вкладів фізосіб ми спільно з представниками Світового банку почали відпрацьовувати схему повернення виведених активів і методологію подачі прямих цивільних позовів до власників великих банків”, – розповідає Андрій Оленчик.

ФГВФО і правоохоронці зараз формують т.зв. “кейси” щодо найгучніших і масштабних справ по банках-банкрутах. До їх власникам будуть подані позови. Крім того, зараз фонд проводить тендери з відбору аудиторів, яким доручать провести комплексну інспекцію неплатоспроможних КБ “Надра” і Дельта Банку (т.зв. аудит FORENSIC). До участі в конкурсі запросили компанії “великої четвірки”, а також іноземні спеціалізовані консалтингові компанії, які досі не працювали в Україні, але мають відповідний міжнародний досвід.

Надалі у фонді планують проводити такий аналіз усіх без винятку банків, які будуть визнані неплатоспроможними. Звичайно, якщо міжнародні кредитори зможуть надати фінансування на ці цілі. Це повинно полегшити процес стягнення шкоди з власників істотної участі в банках, які довели фінустанови до банкрутства. Станом на середину листопада ФГВФО вже подав до правоохоронних органів 250 позовів. Їх загальна сума перевищила 100 млрд грн.

Від admin

Коментарі закриті.